Під інноваційною діяльністю розуміється як створення власних інновацій, так і використання існуючих із метою виробництва нових товарів, підвищення продуктивності праці тощо. Інноваційні підприємства — це ті, що здійснюють інноваційну діяльність у вищезгаданому контексті.
Інноваційна фірма — структура, яка здійснює самостійну науково-дослідну діяльність або інвестує відповідні організації з метою створення нових технологій. Імітуюча фірма не витрачає коштів на науково-дослідні роботи, а лише отримує на законних засадах найсучасніші технології (патенти тощо), створені іншими фірмами, які володіють великим інвестиційним потенціалом. Природно, що імітування інновацій не потребує значних коштів. Воно може стосуватися як змінюваності основних виробничих фондів, організації виробництва та праці, так і змінюваності номенклатури та властивостей продукції, що випускається. Отже, для України, де не існує достатніх резервів для інвестування фундаментальних досліджень, було б доцільно спрямувати діяльність багатьох фірм на імітування інновацій.
Інноваційні фірми мають значні переваги перед фірмами-іміта- торами. Перші отримують надприбутки за вдалих інновацій. Вони є до того ж генераторами науково-технічного прогресу. Але з огляду на динаміку інноваційного процесу імітуючі фірми за досить короткий час, завдяки імітації технології та інших заходів, досить швидко «доганяють» інноваційні. Уявімо ситуацію, коли на ринку присутні дві фірми, що виробляють однорідну продукцію, і ринок поділений між ними навпіл. Одна з них інвестує в інноваційну діяльність, інша ж інвестує в імітування цих інновацій. Будемо розглядати традиційні фази інноваційного процесу: розробку (створення), впровадження та зростання. Найбільш нестабільний період на ринку (втрата й завоювання частин ринку) припадає на стадію впровадження та зростання. Але вже наприкінці цієї стадії ринок набуває початкового стану рівноваги (тобто навпіл поділений між фірмами).
У реальному житті важко уявити таку ситуацію, коли на ринку присутні тільки дві фірми. Моделювання ситуацій, коли на ринку певного товару присутні декілька виробників, одні з яких є інноваційними фірмами, а інші — імітаційними, засвідчило, що імовірність виживання фірм-імітаторів іноді вища, ніж інноваційних фірм.
Слід зауважити, що в умовах України можна називати імітуючу фірму також і інноваційною, але в дещо іншому контексті, оскільки імітуючі фірми також змінюють технології, фінансують їх придбання, вдосконалюють організацію праці, й у кінцевому підсумку підвищують продуктивність і сприяють появі нових товарів і послуг. Але держава має бути зацікавленою в появі фірм і організацій, які не тільки використовують і комерціалізують результати наукових досліджень і розробок, а й фінансують такі дослідження.
Є ще один аспект інноваційної діяльності — інвестиції в людські ресурси. Внаслідок кризи багато хто з фахівців тривалий період не працюють за спеціальністю. Оскільки технології змінюються досить швидко, то знання таких спеціалістів швидко старіють (іншими словами, відбувається старіння людського капіталу). Трапляються ситуації, коли персонал підприємства не може досить швидко засвоїти нові технології, що призводить до зменшення ефективності інноваційної діяльності. Для розв’язання цієї проблеми слід, приймаючи рішення про фінансування інноваційної діяльності або імітування, виділяти також кошти на підготовку відповідного персоналу. Інноваційна діяльність передбачає такі витрати. Що ж до імітуючих фірм, то вони застосовують уже створені інновації, але адаптувати нові технології доводиться персоналу цих фірм, який не завжди здатний зробити це досить швидко.
Тільки комплексне фінансування інноваційної діяльності принесе користь як певній фірмі, так і суспільству в цілому.
» следующая страница »
1 ... 57 58 59 60 61 6263 64 65 66 67 ... 224