Інвестознавство

Компанії, що шукають зовнішні джерела фінансування, повинні пам’ятати, що з приходом інвестора вони знайдуть не тільки гроші, але і партнера. А значить, успіх загальної справи залежатиме від ступе­ня близькості інвестора до того, що інвестується по образу мислення і методах ведення бізнесу. Дуже важливо не припуститися при першо­му знайомстві з потенційним інвестором помилок, характерних для багатьох українських підприємств.

Експерти відзначають, що одні і ті ж помилки у відносинах з інве­сторами допускають як українські компанії, так і багато підприємств, що працюють на пострадянському просторі. В Східній Європі поши­рена думка: чим більше у вас грошей, тим успішніший ваш бізнес. На­справді у всьому світі нормальним вважається явище, коли самій про­цвітаючій компанії грошей не вистачає. Успішність же визначається не розмірами фінансових активів, а раціональністю їх використання.

Охочих одержати інвестиції з кожним днем все більше. Приблиз­но стільки ж охочих ввійти з своїми грошима в хороший бізнес. Але більшість компаній, що намагаються знайти інвестора, дуже неохоче розкриває свої карти. Скажімо, говорять: «наш оборот такий, прибу­ток такий, якщо ви вкладаєте в нас гроші — ми згодні дати вам стільки відсотків, а якщо вас щось не влаштовує — ми готові розглянути абсо­лютно інші ваші умови».

Потенційний інвестор в цій ситуації цілком може завагатися в тому, що його вірогідний партнер розуміє власні наміри і повністю контролює свій бізнес.

Ще одна характерна для українських підприємців помилка — скла­дання бізнес-планів з установкою на залучення конкретної суми гро­шей, якої підприємству не вистачає для вирішення поточних проблем, а не для фінансування нових проектів. Розрахунки в бізнес-плані у та­кому разі просто підганяються під потрібний розмір інвестицій. Та­кий підхід видно відразу. Його видає, як правило, голослівність мірку­вань. Наприклад, компанія затверджує: якщо ми завдяки інвестиціям поставимо у себе на виробництві нове обладнання, то вже через два роки наші продажі виростуть на 150%. І у інвестора, що читає такий бізнес-план, виникає ціла низка питань. Оскільки він не бачить, що йому пропонується один з багатьох варіантів розвитку подій, не факт, наприклад, що після збільшення товарної пропозиції ціни на вироби залишаться колишніми. І тоді, після падіння ринкової вартості про­дукції, надходження від продажу виростуть на 90%? І інвестиції окуп­ляться через 5 років, а не через два роки, як обіцяє бізнес-план. Пи­тання залишаються без відповідей.

Немає елементарного аналізу ринку праці. Потенційному інвестору пропонують: спочатку дайте нам грошей, а де братимемо кваліфікованих співробітників, вирішимо потім. Вічні загадки — з кількістю робочих місць. Одна компанія заявляє: нам потрібно 100 чоловік. Інша, аналогічна їй по вигляду і об’єктах діяльності, збирається набирати 250 чоловік.

Характерно, що подібна поверховість написаних під інвестування бізнес-планів властива і крупним фірмам.

Більшість же бізнес-планів, розроблених українськими компані­ями, є швидше за все описом ідеї, ніж методологічно вивірений план, який повинен служити керівництвом до дії.

Крім того, складаючи бізнес-план, важливо не забувати про аналіз ризиків. Адже потенційні доходи інвестора залежать не тільки від пе­редбачуваного прибутку, але і від ризику вкладень.

Але навіть якщо компанія у результаті знайшла інвестора, вона зовсім не застрахована від конфлікту з ним в майбутньому. На прак­тиці такі випадки вельми нерідкі. Українські підприємці говорять про них неохоче, зате російські бізнесмени неодноразово виносили роз- брати з інвесторами на суд громадськості.

Експерти виділяють три найпоширеніші причини конфліктів між інвестором і об’єктом, що інвестується:

•       незгода підприємства, що інвестується з незапланованим вихо­дом з гри інвестора;

 

« Содержание


 ...  53  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я