Компанії, що шукають зовнішні джерела фінансування, повинні пам’ятати, що з приходом інвестора вони знайдуть не тільки гроші, але і партнера. А значить, успіх загальної справи залежатиме від ступеня близькості інвестора до того, що інвестується по образу мислення і методах ведення бізнесу. Дуже важливо не припуститися при першому знайомстві з потенційним інвестором помилок, характерних для багатьох українських підприємств.
Експерти відзначають, що одні і ті ж помилки у відносинах з інвесторами допускають як українські компанії, так і багато підприємств, що працюють на пострадянському просторі. В Східній Європі поширена думка: чим більше у вас грошей, тим успішніший ваш бізнес. Насправді у всьому світі нормальним вважається явище, коли самій процвітаючій компанії грошей не вистачає. Успішність же визначається не розмірами фінансових активів, а раціональністю їх використання.
Охочих одержати інвестиції з кожним днем все більше. Приблизно стільки ж охочих ввійти з своїми грошима в хороший бізнес. Але більшість компаній, що намагаються знайти інвестора, дуже неохоче розкриває свої карти. Скажімо, говорять: «наш оборот такий, прибуток такий, якщо ви вкладаєте в нас гроші — ми згодні дати вам стільки відсотків, а якщо вас щось не влаштовує — ми готові розглянути абсолютно інші ваші умови».
Потенційний інвестор в цій ситуації цілком може завагатися в тому, що його вірогідний партнер розуміє власні наміри і повністю контролює свій бізнес.
Ще одна характерна для українських підприємців помилка — складання бізнес-планів з установкою на залучення конкретної суми грошей, якої підприємству не вистачає для вирішення поточних проблем, а не для фінансування нових проектів. Розрахунки в бізнес-плані у такому разі просто підганяються під потрібний розмір інвестицій. Такий підхід видно відразу. Його видає, як правило, голослівність міркувань. Наприклад, компанія затверджує: якщо ми завдяки інвестиціям поставимо у себе на виробництві нове обладнання, то вже через два роки наші продажі виростуть на 150%. І у інвестора, що читає такий бізнес-план, виникає ціла низка питань. Оскільки він не бачить, що йому пропонується один з багатьох варіантів розвитку подій, не факт, наприклад, що після збільшення товарної пропозиції ціни на вироби залишаться колишніми. І тоді, після падіння ринкової вартості продукції, надходження від продажу виростуть на 90%? І інвестиції окупляться через 5 років, а не через два роки, як обіцяє бізнес-план. Питання залишаються без відповідей.
Немає елементарного аналізу ринку праці. Потенційному інвестору пропонують: спочатку дайте нам грошей, а де братимемо кваліфікованих співробітників, вирішимо потім. Вічні загадки — з кількістю робочих місць. Одна компанія заявляє: нам потрібно 100 чоловік. Інша, аналогічна їй по вигляду і об’єктах діяльності, збирається набирати 250 чоловік.
Характерно, що подібна поверховість написаних під інвестування бізнес-планів властива і крупним фірмам.
Більшість же бізнес-планів, розроблених українськими компаніями, є швидше за все описом ідеї, ніж методологічно вивірений план, який повинен служити керівництвом до дії.
Крім того, складаючи бізнес-план, важливо не забувати про аналіз ризиків. Адже потенційні доходи інвестора залежать не тільки від передбачуваного прибутку, але і від ризику вкладень.
Але навіть якщо компанія у результаті знайшла інвестора, вона зовсім не застрахована від конфлікту з ним в майбутньому. На практиці такі випадки вельми нерідкі. Українські підприємці говорять про них неохоче, зате російські бізнесмени неодноразово виносили роз- брати з інвесторами на суд громадськості.
Експерти виділяють три найпоширеніші причини конфліктів між інвестором і об’єктом, що інвестується:
• незгода підприємства, що інвестується з незапланованим виходом з гри інвестора;
» следующая страница »
1 ... 48 49 50 51 52 5354 55 56 57 58 ... 224