Інвестознавство

Успішна реалізація кожного інвестиційного проекту, включеного в програму реальних інвестицій підприємства, багато в чому залежить від своєчасної і якісної розробки плану його здійснення. Такий пла­новий документ у практиці інвестиційного менеджменту зветься «ка­лендарний план реалізації інвестиційного проекту».

Календарний план реалізації інвестиційного проекту являє собою одну з форм оперативного плану інвестиційної діяльності підприєм­ства, що відбиває обсяги, терміни і виконавців окремих видів робіт, пов’язаних з його здійсненням.

Розробка календарного плану реалізації інвестиційних проектів базується на визначених принципах і здійснюється у визначеній по­слідовності. Основними з цих принципів є (рис. 9.3):

Рис. 9.3. Основні принципи розробки календарного плану реалізації реальних інвестиційних проектів.

1.     Принцип тимчасової диференціації календарного плану.

Реалізація цього принципу передбачає різний ступінь деталізації календарного плану здійснення інвестиційного проекту в часі і по фор­мах розробки.

Основні форми тимчасової диференціації календарного плану ре­алізації інвестиційного проекту представлені на рис. 9.4.

Річний графік реалізації інвестиційного проекту є первісним і ос­новним документом, що відбиває результати оперативного плануван­ня. По проектах, реалізованих протягом декількох років, він охоп­лює тільки той обсяг робіт, що передбачається виконати в рамках пла­нованого календарного року. По проектах, реалізованих у рамках одного року, він характеризує послідовність виконання проекту в цілому.

Рис. 9.4 Основні форми тимчасової диференціації календарного плану реалізації інвестиційного проекту

При розробці річного графіка реалізації інвестиційного проекту ви­користовуються два основних методи — метод мережного планування і метод критичного шляху (обидва ці методи добре відомі фахівцям, ши­роко освітлені в спеціальній літературі і тому не розглядаються у даному підручнику). Мережний метод планування виконання робіт (отримує своє вираження в сітковому графіку) більш наочний, однак по ньому важко оцінити вузькі місця, фактичні обсяги виконаних робіт, можливі причи­ни затримки реалізації окремих видів робіт і т.п.; метод критичного шля­ху в порівнянні з мережним методом має ряд переваг — він забезпечує взаємозв’язок і послідовність виконання робіт; враховує обмеження і пе­решкоди; визначає вузькі місця; дає можливість застосовувати методи оптимізації; надає можливість оцінити варіанти «що, якщо ...»; будує мо­дель графіка інвестиційного процесу по відхиленнях і факторах. Основ­ним недоліком цього методу є його висока трудомісткість.

Квартальний і місячний плани робіт з реалізації проекту охоплю­ють конкретні їхні обсяги в рамках зазначених тимчасових інтервалів. Основою їхньої розробки є річний графік реалізації інвестиційного про­екту з відповідною наступною деталізацією. Квартальний план робіт представляється і затверджується одночасно з наданням річного графі­ка. Місячний план робіт складається тільки на майбутній квартал.

Декадне завдання є формою наступної деталізації місячного пла­ну виконання робіт, що забезпечують реалізацію проекту. У вітчиз­няній практиці ця форма диференціації календарного плану викорис­товується рідко. Однак багато іноземних підрядників, що залучені для реалізації великих інвестиційних проектів, широко застосовують таку форму календарного планування.

2.     Принцип функціональної диференціації календарного плану. Реалізація цього принципу передбачає необхідність здійснення дифе­ренційованого планування окремих видів робіт з різних функціональ­них блоків, склад яких залежить від стадії реалізації і розміру інвести­ційного проекту. По великих інвестиційних проектах календарний план їхньої реалізації диференціюється звичайно по шести функціо­нальних блоках (рис. 9.5).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 171 172 173 174 175 176177 178 179 180 181  ... 224