Третій спосіб, по якому можна розрахувати ставку дисконтування, — розрахунок середньозваженої вартості капіталу:
Е = К х Р + DДЗ х УДЗ, (9.12)
вк вк ДЗ ДЗ’ 4 7
де Квк — частка власного капіталу; Рвк — ставка доходу на власний капітал (можна використовувати РОЕ); DДЗ — частка довгострокової заборгованості; УДЗ — вартість довгострокової заборгованості компанії (ставка відсотка по отриманих кредитах).
Цей метод дисконтування рідко застосовується для оперативної оцінки перспектив росту акцій, оскільки він досить трудомісткий, займає багато часу і вимагає великої кількості важкодоступної інформації. Без серйозних досліджень, які можна провести тільки за допомогою емітента, результати прогнозу доходів будуть сумнівними. Однак метод є основним, коли він використовується для стратегічних цілей, наприклад, при проведенні докладної оцінки акцій при підготовці докладного дослідження діяльності суб’єкта економіки.
9.4. Організація реалізації інвестиційного проекту
У цьому розділі інвестиційного проекту мають бути викладені юридичні питання, структура й організація управління як на стадії здійснення капітальних вкладень, так і в період експлуатації об’єкта інвестування.
Насамперед необхідно визначити організаційно-правову форму реалізації інвестиційного проекту. Він може бути реалізований у межах організаційно-правової форми ініціатора чи інвестора шляхом створення нового підприємства (акціонерного товариства, спільного підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю). Слід визначити основні причини й переваги, що зумовлюють вибір саме такої юридичної форми, зазначити основних працівників, їхню частку у статутному капіталі, методику розподілу доходів від діяльності.
Якщо інвестиційний проект намічається реалізовувати за участю державного капіталу, потрібно роз’яснити систему підпорядкованості та межі втручання вищих органів у господарську діяльність підприємства.
Далі рекомендується описати структуру управління та відносини між учасниками під час реалізації інвестиційного проекту. Це стосується насамперед якісного складу управлінських кадрів замовника, які здійснюватимуть оперативне управління проектом.
Важливо навести організаційну структуру управління на стадії експлуатації, тобто після введення в дію об’єкта інвестування. Схематично можна зобразити основні управлінські підрозділи нового підприємства, їх підпорядкованість і взаємозв’язок, а також описати кандидатури й ділові риси керівного складу.
В окремому розділі бізнес-плану можна відобразити план (стратегію) маркетингу, де розглядаються питання активізації ринку, стратегії ціноутворення, збуту, реклами, сервісу. Ці питання виокремлюються в самостійний розділ у таких випадках:
• у разі виходу на ринок з принципово новим видом продукції, послуг;
• при реалізації продукції за межі означеного регіону, її експорту;
• за високого рівня конкуренції на відповідному товарному ринку регіону.
В інших випадках питання, пов’язані із збутом продукції, відображаються в розділі «Аналіз ринку», що було зроблено в описі типової структури бізнес-плану.
Управління реалізацією реальних інвестиційних проектів спрямоване на їхнє здійснення в передбачений термін з метою забезпечення своєчасного повернення вкладених коштів у вигляді чистого грошового потоку (насамперед — одержання передбаченого інвестиційного прибутку). Таке управління здійснюється в розрізі кожного реального проекту, включеного в інвестиційну програму підприємства. По кожному наміченому до реалізації інвестиційному проекту звичайно призначається його керівник, що організує підготовку всіх необхідних планових документів і забезпечує реалізацію основних показників планів його здійснення. По великих інвестиційних проектах, виконуваним підрядним способом (із залученням підрядника і субпідрядників), керівник проекту повинний розподілити функції управління в розрізі окремих учасників проекту.
» следующая страница »
1 ... 170 171 172 173 174 175176 177 178 179 180 ... 224