3) “переведення активів” означає операцію, згідно з якою товариство, не припиняючи діяльності, переводить усі або один чи більше своїх структурних підрозділів до іншого товариства в обмін на переведення цінних паперів, що представляють капітал товариства, яке отримує активи;
4) “обмін акціями” означає операцію, згідно з якою товариство прид- баває частку участі у капіталі іншого товариства таким чином, що отримує у ньому більшість прав голосу шляхом обміну цінних паперів акціонерів останнього товариства на випущені на їх користь цінні папери, що представляють капітал першого товариства, та, у відповідних випадках, здійснює грошові виплати, що не перевищують 10 відсотків номінальної вартості, або (за її відсутності) облікової вартості.
Поряд з цим, статтею 2 вказаної Директиви встановлено наступні визначення:
а) “товариство, що здійснює переведення” — товариство, яке переводить активи та пасиви всіх, одного чи більше структурних підрозділів;
б) “товариство, що отримує переведення” — товариство, яке отримує активи та пасиви всіх, одного чи більше структурних підрозділів товариства, яке їх переводить;
в) “придбане товариство” — товариство, частка у капіталі якого придбана іншим товариством шляхом обміну акціями;
г) “товариство, що здійснює придбання” — товариство, яке придба- ває частку активів шляхом обміну акціями;
д) “структурний підрозділ” — усі активи та пасиви підрозділу товариства, який з організаційної точки зору є незалежною структурою, здат- ною функціонувати за допомогою власних засобів.
Суб’єктами оподаткування є товариства держав-членів, які відповідають певним вимогам, встановленим статтею 3 Директиви:
1) товариство повинно мати одну із організаційно-правових форм, які наведені у додатку до Директиви;
2) товариство повинно бути резидентом з метою оподаткування в державі-члені і не бути таким відповідно до міжнародних договорів про подвійне оподаткування у третій державі за межами Європейського товариства;
3) доходи товариства повинні підлягати оподаткуванню одним із податків, перерахованих у Директиві (корпоративним податком), або будь-яким іншим податком, яким може бути замінено будь-який з наведених податків вказаної статті.
Основна частина Директиви розкриває питання пільг з оподаткування.
Частиною II Директиви встановлені правила, які застосовуються до злиття, поділу та обміну акціями.
Зокрема, пунктом 1 статті 4 передбачено, що злиття або поділ не призводить до виникнення податкових зобов’язань з приросту капіталу, який обчислюється як різниця між реальною вартістю переведених активів та пасивів та їхньою вартістю для цілей оподаткування.
Також приводяться терміни, які використовуються для визначення виникнення податкових зобов’язань з приросту капіталу, тобто:
вартість для цілей оподаткування — це вартість, на основі якої було б обчислено прибуток чи збиток податку на дохід, прибуток або приріст капіталу товариства, яке переводить активи чи пасиви, якби ці активи чи пасиви було продано на момент злиття чи поділу;
переведені активи та пасиви — це ті переведені товариством активи та пасиви, які в результаті злиття або поділу є фактично пов’язаними з постійним представництвом товариства, яке їх отримує у державі-члені товариства, яке їх переводить, які враховуються при розрахунку оподаткування прибутків чи збитків.
Відповідно до пункту 2 статті 4 Директиви застосування вказаного пункту 1 статті 4 Директиви держави-члени обумовлюють нарахуванням товариством, яке отримує активи та пасиви, амортизації та обчисленням прибутків чи збитків у відношенні активів та пасивів, переведених відповідно до правил, що б застосовувались до товариства, яке переводить активи чи пасиви, якби злиття або поділ не мали місця.
» следующая страница »
1 ... 167 168 169 170 171 172173 174 175 176 177 ... 224