1) Кодекс поведінки щодо оподаткування підприємницької діяльності, прийнятий Радою ЕКОФІН 1 грудня 1997 року.
Кодекс поведінки являє собою угоду, відповідно до якої держави- члени погодилися утримуватись від прийняття податкових заходів у сферах національної компетенції, які могли б завдати шкоди іншим державам-членам.
Кодекс поведінки, що охоплює оподаткування підприємницької діяльності, стосується заходів, які значно впливають чи можуть впливати на вибір місця здійснення підприємницької діяльності у Співтоваристві.
Підприємницька діяльність у цьому розумінні включає всю діяльність, яку провадить група компаній.
Податкові заходи, охоплені цим Кодексом, включають як закони та підзаконні акти, так і адміністративну практику.
Податкові заходи, які передбачають значно нижчий рівень оподаткування, включаючи нульову ставку, на відміну від того, що звичайно застосовується у відповідній державі-члені, вважаються потенційно шкідливими.
При визначенні того, чи є податкові заходи шкідливими, Кодекс безпосередньо вказує на такі характеристики:
переваги надаються тільки нерезидентам або щодо операцій, одним з учасників яких є нерезидент;
переваги відокремлені від національного ринку, тобто вони не впливають на національну базу оподаткування;
переваги надаються навіть за відсутності будь-якої фактичної економічної діяльності та суттєвої економічної присутності в державі-члені, що надає такі податкові переваги;
правила визначення прибутку від діяльності в рамках транснаціональної групи компаній відступають від міжнародно прийнятих принципів, зокрема правил, схвалених в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);
податкові заходи потерпають від непрозорості, включаючи такі ситуації, коли норми законодавства на адміністративному рівні застосовуються дискреційно та непрозоро.
Приймаючи Кодекс, Рада ЕКОФІН встановила також декілька практичних заходів.
Зокрема, відповідно до політичного зобов’язання, прийнятого в рамках Кодексу, держави-члени повинні утримуватися від впровадження заходів, що визначені в ньому як шкідливі.
Також держави-члени погодилися переглянути існуючі податкові заходи та практику застосування податкового законодавства з тим, щоб внести відповідні зміни до існуючих положень та практики, які є шкідливими в сенсі Кодексу.
Держави-члени зобов’язалися обмінюватися інформацією між собою щодо податкових заходів, які можуть підпадати під дію Кодексу. Це стосується як існуючих заходів, так і тих, які пропонуються для прийняття.
Кодекс містить заклик до держав-членів співпрацювати між собою у сфері боротьби з ухиленням від сплати податків та недобросовісним використанням можливостей оптимізації оподаткування шляхом обміну інформацією між державами-членами відповідно до положень національних законів.
При цьому, положення, спрямовані проти зловживань, чи контрзаходи, які містяться у податкових законах та конвенціях про уникнення подвійного оподаткування, відіграють основну роль у протидії ухиленню від сплати податків та недобросовісному використанню можливостей оптимізації оподаткування.
Безпосередньо Кодекс вказує, що деякі з податкових заходів, охоплених ним, можуть підпадати під дію положень статей 92—94 Договору про ЄС щодо державної допомоги.
Також держави-члени зобов’язалися забезпечити застосування принципів, спрямованих на скасування шкідливих податкових заходів, встановлених у Кодексі, у третіх країнах. Зокрема, держави-члени, які здійснюють спеціальні повноваження чи мають податкові прерогативи у відношенні інших територій, або які мають залежні чи об’єднані території, в рамках їх конституційних положень зобов’язуються забезпечувати застосування цих принципів на тих територіях.
» следующая страница »
1 ... 165 166 167 168 169 170171 172 173 174 175 ... 224