Ефективність державного управління в контексті євроінтеграції України

2) Директива Ради від 23 липня 1990 року 90/434/ЄЕС щодо спільної системи оподаткування, що застосовується у випадках злиття, поділу, переведення активів та обміну акціями, коли товариства знаходяться в межах юрисдикції різних держав-членів.

Вказана Директива була прийнята для врегулювання питань оподат­кування компаній різних держав-членів, які здійснюють транскордонні операції по злиттю, розподілу, переведенню активів, обміну акціями, і які знаходяться в межах юрисдикції двох або більше держав — членів ЄС.

Проблема, яку необхідно було вирішити, полягала в тому, що вка­зані операції компаній всередині однієї держави не впливають на оподат­кування доходів на приріст капіталу, а здійснювані компаніями різних держав-членів — підлягають оподаткуванню цим податком. Тому, з метою створення в рамках Співтовариства умов, відповідних умовам внутріш­нього ринку держав, було вирішено шляхом прийняття відповідної Дирек­тиви заснувати загальні податкові правила, які дозволяли б не стягувати податок з доходів, які виникають у зв’язку з певними транскордонними операціями компаній різнихдержав-членів, які були б нейтральними з точки зору конкуренції, а також надавали суб’єктам господарювання можливості адаптуватися до вимог спільного ринку, підвищити їхню продуктивність та конкурентоспроможність на міжнародному рівні.

Директива визначає об’єкти, суб’єкти і пільги по податку на приріст капіталу в тій частині, в якій це співпадає з її цілями. Відповідно до Ди­рективи об’єктом оподаткування податком на приріст капіталу є транс­кордонні операції по злиттю, поділу, переведенню активів чи обміну ак­ціями компаній, в результаті яких утворюються доходи, які по законо­давству держав-членів підлягають оподаткуванню цим податком, але відповідно до Директиви тимчасово звільняються від оподаткування.

Оскільки ця Директива регулює не весь масив операцій з перетво­рення товариств, а лише специфічні випадки таких відносин, то її поло­ження відповідно до статті 2 охоплює своїм регулюванням чотири види транскордонних операцій компаній:

1) “злиття” — означає операцію, при здійсненні якої:

-  одне або більше товариств у ході припинення діяльності, але без відкриття процедури ліквідації, переводять усі активи та пасиви до іншо­го існуючого товариства (в обмін на випуск) на користь їхніх акціонерів цінних паперів, що представляють капітал такого іншого товариства та, у відповідних випадках, здійснюють грошові виплати, що не перевищують 10 відсотків номінальної вартості, або за її відсутності, — облікової вар­тості таких цінних паперів,

-  два або більше товариств, у ході припинення діяльності, але без відкриття процедури ліквідації, переводять усі активи та пасиви до ство­реного ними товариства (в обмін на випуск) на користь їхніх акціонерів цінних паперів, що представляють капітал такого нового товариства та, у відповідних випадках, здійснюють грошові виплати, що не перевищують 10 відсотків номінальної вартості, або, за її відсутності, облікової вартості таких цінних паперів,

-  товариство в ході припинення діяльності, але без відкриття проце­дури ліквідації, переводить усі свої активи та пасиви до товариства, яке володіє усіма цінними паперами, що представляють капітал першого то­вариства;

2)  “поділ” означає операцію, при здійсненні якої товариство, в ході припинення діяльності, але без відкриття процедури ліквідації, перево­дить усі активи та пасиви до двох або більше існуючих або нових това­риств в обмін на пропорційний випуск на користь їхніх акціонерів цінних паперів, які представляють капітал цих товариств та, у відповідних ви­падках, здійснюють грошові виплати, що не перевищують 10 відсотків номінальної вартості, або, за її відсутності, — облікової вартості таких цінних паперів;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 166 167 168 169 170 171172 173 174 175 176  ... 224