Економічна теорія

Інфляція пропозиції — зростання цін внаслідок підвищен­ня витрат виробництва чи скорочення сукупної пропозиції.

Причинами збільшення витрат можуть бути зростання цін на сировину, енергоносії, підвищення заробітної плати, олігополістична політика ціноутворення, економічна і фінан­сова політика держави і т. ін. Вона може також виникнути в результаті зміни структури пропозиції на ринку.

Стагфляція — це інфляція, що супроводжується стаг­нацією виробництва й одночасно зростанням рівня цін і безробіття.

Рівень інфляції можна обчислити за формулою:

де Н — індекс зростання цін за рік; Р⁰ і Р\ — ціни однакових товарів, виражені відповідно в цінах базового і поточного років; ф¹— обсяг виробництва певного продукту в поточному році.

Інфляція — це тяжка хвороба економіки з глибокими соціально -економічними наслідками.

Економічні наслідки інфляції

По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв'яз­ки, посилює диспропорції в економіці, дезорганізує інвести­ційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростан­ня виробництва.

По-друге, капітали переливаються з виробництва у сфе­ру обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні при­бутки, а також "втікають" за кордон у пошуках прибутко- вішого застосування й надійного прибутку. Зростають спе­куляція, тіньова економіка, корупція.

По-третє, порушується нормальне функціонування кре­дитно-грошової системи. Знецінення грошей підриває сти­мули до нагромадження їх, породжуючи таке явище як "вте­ча від грошей", коли підприємці й населення надають пере­вагу вкладанню грошових заощаджень у товари та інші матеріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при

інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під не­великі проценти, оскільки кредиторові доведеться отриму­вати борги у знецінених грошах.

По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на ос­нові бартерних угод. Це призводить до втрати грошима своїх економічних функцій, і відносини обміну повертаються на­зад — до простої, або випадкової, форми вартості.

По-п'яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас заохочує імпорт товарів з-за кордону, оскіль­ки на внутрішньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує надходження іноземного капіта­лу, знижує офіційний і ринковий курси національної валю­ти через її знецінення.

Соціальні наслідки інфляції

По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.

По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заоща­дження населення в банках, страхових полісах, щорічну рен­ту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.

По-третє, інфляція посилює безробіття, підриває моти­вацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціаль­ну диференціацію населення і соціальну напругу в су­спільстві.

Для боротьби з інфляцією держава проводить анти- інфляційну політику, яка передбачає:

—    зростання виробництва і насичення ринку товарами;

—     структурну та конверсійну перебудову економіки;

—     обмеження емісії грошей;

—      скорочення дефіциту державного бюджету;

—     стимулювання нагромаджень та інвестицій;

—     приватизацію і стимулювання середнього й малого підприємництва;

—     скорочення ставок податків;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 58 59 60 61 62 6364 65 66 67 68  ... 246