Економічна теорія

де КС — купівельна сила валют; РД Р^ — рівень цін у відповід­них країнах за ^-й період.

З валютним курсом тісно пов'язана конвертованість валют.

конвертованість валюти означає п здатність вільно обмінюватися на національні грошові одиниці інших країн.

Конвертованість — це невід'ємний атрибут ринкової економіки. Вона передбачає відкритість економіки, лібера­лізацію зовнішньої торгівлі, вільну міграцію капіталу та ін. Без конвертованості національної грошової одиниці това­ровиробник не може залучитися в різноманітні структури світового ринку, в міжнародний поділ праці, а споживач позбавляється можливості належним чином задовольни­ти свій платоспроможний попит.

Розрізняють повну і часткову, внутрішню і зовнішню конвертованість валют, а також замкнену (не конвертова ну) валюту (рис. 6.15).

За повної (вільної) конвертованості всі фізичні і юри­дичні особи як вітчизняні, так і зарубіжні, що володіють належною сумою грошей певної країни, можуть вільно і

Повну свободу конвертованості валюти можуть собі доз­волити лише країни з потужною економікою, значним екс­портним потенціалом, розвинутим внутрішнім кредитним ринком. Нині з понад 180 країн — членів МВФ досить об­межена кількість їх мають валюту, що функціонує в режимі повної конвертованості. Це долар, франк, фунт стерлінгів, марка, єна та деякі інші.

необмежено обмінювати їх на іноземні з метою здійснення всіх поточних і зовнішніх розрахунків.

За часткової конвертованості на операції з купівлі й продажу валюти державою встановлюються певні обмежен­ня (зазвичай національна валюта обмінюється лише на де­які іноземні валюти й не використовується для розрахунків з певних видів міжнародного платіжного обороту).

Внутрішня конвертованість валюти передбачає на­дання прав громадянам і юридичним особам лише даної країни вільно купувати за національну валюту іноземну валюту для використання її насамперед у зовнішньоеко­номічній діяльності.

При зовнішній конвертованості валюти лише інозем­ним резидентам надається право вільно обмінювати свої активи у грошових одиницях даної країни (у вигляді до­ходів, прибутку чи інших надходжень) на необхідну їм ва­люту інших країн і здійснювати перекази цієї валюти за кордон. Такий режим робить економіку країни відкритою і привабливою для іноземного капіталу.

Замкнена (неконвертована) валюта — це національ­на валюта, яка функціонує лише в межах даної країни, не вивозиться за кордон і не обмінюється на інші іноземні валюти.

 6. Інфляція, її сутність, причини, ВИДИ і соціально-економічні наслідки

Проблема інфляції є складовою частиною теорії грошей.

Існують різні погляди на природу і причини інфляції, але переважають два напрями: перший розглядає інфля­цію як суто грошове явище, спричинене порушенням за­конів грошового обігу; другий — як макроекономічне яви­ще, спричинене порушенням пропорцій відтворення, і на­самперед між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією товарів.

Тим часом інфляція є складним, багатостороннім яви­щем, причини якого криються у взаємодії факторів сфери виробництва і сфери грошового обігу.

Інфляція — зовні виглядає як знецінення грошей вна­слідок їхньої надмірної емісії, яка супроводжується стійким зростанням цін на товари та послуги.

Проте це лише форма прояву, а не глибинна сутність і причина інфляції. Насправді ж інфляція зумовлена комп­лексом внутрішніх і зовнішніх причин (рис. 6.16).

Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:

—      порушення пропорцій відтворення між виробницт­вом і споживанням, нагромадженням і споживанням, по­питом і пропозицією, грошовою масою в обігу і сумою то­варних цін;

—       значне зростання дефіциту державного бюджету і дер­жавного боргу, зумовлених непродуктивними державними витратами;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 56 57 58 59 60 6162 63 64 65 66  ... 246