Економічна теорія

Отже, якщо існуючі зовнішні ефекти спотворюють гро­шову оцінку витрат і вигод, що зумовлює неефективний розподіл ресурсів, то ринкова система суспільні блага не виробляє.

На відміну від звичайних благ, використання яких пе­редбачає обов'язкову купівлю їх, суспільні блага (націо­нальна оборона, державне управління, охорона правопоряд­ку, захист довкілля, освітлення вулиць і т. ін.) спожива­ються вже тому, що вони виробляються. Вигоди від вико­ристання їх мають не тільки ті, хто здійснював певні витра­ти на їхнє створення або оплачував їхнє споживання, а й ті, хто нічого не витрачав на їхнє створення та використання. Витрати на виробництво їх здійснюються через вилу­чення у формі оподаткування.

 5. Інфраструктура ринку

Термін "інфраструктура" походить від латинського infra, що означає "нижче", "під", та structure —"структура", що означає сукупність галузей та видів діяльності, які обслуго­вують виробничу і невиробничу сфери економіки (транс­порт, зв'язок, комунальне господарство, загальна та профе­сійна освіта, охорона здоров'я тощо).

Інфраструктура — це основа, підґрунтя, фундамент економічної системи та її підсистем, її внутрішня будова, що забезпечує цілісність. Завдяки інфраструктурі здійснюється рух потоків товарів і послуг від продавця до покупця.

Інфраструктура ринку — комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нор­мальний режим безперебійного функціонування ринку.

Оскільки будова інфраструктури ринку дуже складна, варто розглянути її елементи (рис. 7.5).

Інфраструктура ринку покликана забезпечувати цивілізо­вані стосунки між суб'єктами через свої функції (рис. 7.6).

Розглянемо детальніше деякі елементи інфраструктури ринку. Одним із найважливіших інфраструктурних еле­ментів є біржі.

Термін "біржа" в перекладі з латинської мови означає "шкіряний гаманець". Біржі виникли як місця, де комер­санти здійснюють торговельні операції. Перша біржа була зареєстрована в Антверпені у 1531 p., друга — у Лондоні в 1566 р.

У Росії перша біржа з'явилася у 1705 р. в Санкт-Петер­бурзі, а на території України — 1796 р. в Одесі. Пожвав­лення біржової торгівлі відбулося у період непу. Кількість бірж у цей період перевищила 100. Проіснували вони до 1930 р.

Рис. 7.5. Елементи ринкової інфраструктури

Рис. 7.6. Функції інфраструктури ринку

З переходом постсоціалістичних країн до ринку біржо­ва торгівля відроджується.

Біржа — організаційно-правова форма оптової торгівлі масовими товарами за стандартами та зраз­ками (товарна біржа) або систематичних операцій з купівлі-продажу цінних паперів (фондова біржа), ва­люти (валютна біржа), робочої сили (біржа праці), угод із фрахтування (фрахтова біржа) (рис. 7.7).

Товарна                                 Фондова                                Валютна

Праці                                  Фрахтова                          Універсальна

Рис. 7.7. Класифікація бірж

Товарна біржа — це оптовий товарний ринок, для яко­го характерні такі особливості:

—      торгівля товарами за стандартами та зразками, що дає можливість реалізувати не сам товар, а контракт на його поставку;

—    регулярність торгів на основі певних правил;

—    формування цін на основі зіставлення попиту і про­позиції (котирування);

—    свобода вибору контрагента за угодою;

—    стандартизація контрактів і мінімальних партій по­ставок.

Фондова біржа — організований ринок цінних паперів, що виконує функцію мобілізації грошових засобів для дов­гострокових інвестицій в економіку та для фінансування державних програм.

Цінні папери — документи, що виражають майнові (бор­гові) зобов'язання.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 63 64 65 66 67 6869 70 71 72 73  ... 246