Економічна теорія

—      надмірна емісія паперових грошей, яка порушує за­кони грошового обігу;

—      мілітаризація економіки, що відволікає значну час­тину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до не- довиробництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;

—     збільшення податкового тягаря на товаровиробників;

—      випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці.

Порушення пропорцій суспільного виробництва

Надмірна емісія паперових грошей

Дефіцит державного бюджету

Мілітаризація економіки

Значне зростання внутрішнього і зовнішнього державного боргу

Недосконалість податкової системи

Кризові явища у фінансово-кредитній системі

Монополізація виробництва

Зовнішньоекономічні фактори

Рис. 6.16. Основні причини інфляції

Зовнішні фактори інфляції пов'язані з посиленням інтернаціоналізації господарських зв'язків між держава­ми, що супроводжуються загостренням конкуренції на світо­вих ринках капіталів, товарів та послуг, робочої сили, заго­стренням міжнародних валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами (енергетичною, продоволь­чою, фінансовою та ін.)

Узагальнюючи сказане, можна дати таке визначення інфляції.

Інфляція — це знецінення грошей, спричинене дис­пропорціями в суспільному виробництві й порушен­ням законів грошового обігу, яке виявляється у стійко­му зростанні цін на товари і послуги.

Інфляція може набувати різноманітних форм (рис. 6.17).

Рис. 6.17. Типи інфляції

Відкрита інфляція розвивається вільно і ніким не стри­мується.

Прихована інфляція — це така інфляція, коли держа­ва вживає заходи, спрямовані на безпосереднє стримування цін на товари і послуги.

Повзуча інфляція — інфляція, що розвивається посту­пово коли ціни зростають поступово і незначною мірою (5— 10 % на рік).

Помірна інфляція (3—5 % на рік) у розвинутих країнах Заходу не розглядається як негативний фактор. Навпаки, вважається, що вона стимулює розвиток економіки, надає їй необхідного динамізму.

Галопуюча інфляція — інфляція, коли ціни зростають швидко — на 20—100 % щорічно.

Гіперінфляція — інфляція, коли ціни зростають астро­номічно — на 1—2 % щодня або на 500 % і більше на рік.

Збалансована інфляція — інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп відносно один одного не змінюються. Ціни підвищуються досить повільно й одночасно на біль­шість товарів та послуг.

Незбалансована інфляція — інфляція, коли співвідно­шення цін у різних товарних групах змінюється на різні відсотки і по-різному на кожний вид товару.

Очікувана інфляція — зазвичай помірна інфляція, яку можна спрогнозувати на будь-який період часу. Досить часто це є прямим результатом антиінфляційних дій уряду.

Неочікувана інфляція характеризується раптовим стрибком цін, зумовленим збільшенням під впливом інфля­ційних очікувань суспільного попиту населення на споживчі товари, товаровиробників — на сировину та засоби вироб­ництва.

Інфляція попиту — це порушення рівноваги між по­питом і пропозицією з боку попиту.

Спричинити її може в основному збільшення державних замовлень (наприклад, військових), попиту підприємців на за­соби виробництва в умовах повної зайнятості й майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання купівельної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) в результаті, наприклад, узгоджених дій профспілок. Усе це спричиняє утворення надлишку грошей порівняно з кількістю товарів, призводить до підвищення цін. Таким чи­ном, надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит про­позиції, коли виробники не можуть адекватно реагувати на зростання попиту.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 57 58 59 60 61 6263 64 65 66 67  ... 246