Категории
Економічна теорія
Нині в розвинутих країнах налічуються десятки видів пластикових кредитних карток (смарт-карток), у тому числі для придбання товарів і послуг, для здійснення подорожей і відпочинку, для міжнародних розрахунків (системи "Віза", "Америкен Експрес", "Мастеркард", "Єврокард" та ін.). У США випущено понад 600 млн кредитних карток, якими користуються більше 70 % сімей країни. У фінансових послугах населення розвинутих країн світу частка кредитної картки — близько 20 %.
Дедалі більшого поширення набувають електронні гроші.
Електронні гроші — це банківська система переказу грошових засобів за допомогою ЕОМ.
Сучасні електронні гроші — це магнітні носії платіжної інформації, які замінюють паперові гроші, чеки та інші грошові документи при безготівкових розрахунках.
Електронні гроші посилюють тенденцію дематеріалізації грошових засобів, значно підвищують їхній обіг, заощаджують суспільні витрати, що позитивно впливає на економічний розвиток країни.
5. Валютні курси. Конвертованість грошей
Валютний курс — це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни.
Ціна іноземної валюти встановлюється фінансовими органами шляхом котирування. Існує кілька видів котирування валют: пряме, непряме, спот-курс, крос-курс, форвард-курс (рис. 6.13).
За методами котирування: прямі непрямі
За строками
котирування:
спот-курс
форвард-курс
крос-курс
За механізмом За суб'єктами
регулювання: угоди:
плаваючий курс покупця
фіксований курс продавця змішаний
Рис. 6.13. Види валютних курсів
Якщо одиниця іноземної валюти виражається у національній валюті, то йдеться про систему прямого котирування. Система прямого котирування валютних курсів застосовується в більшості країн.
При системі непрямого котирування, навпаки, одиниця національної валюти оцінюється певною кількістю іноземної валюти. Ця система котирування застосовується в Англії, де один фунт стерлінгів оцінюється в іноземних валютах.
Спот-курс — це ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни, встановлена на момент укладення товарної угоди за умови оплати на наступний робочий день після дня укладення угоди.
Форвард-курс —так званий попереджувальний, тимчасовий курс валют, що показує, яку вартість матиме валюта через певний час після укладення угоди.
Крос-курс — це співвідношення між двома валютами, яке встановлюється, виходячи з їхнього курсу відносно третьої валюти.
Валютний курс встановлюється вільно, виходячи зі співвідношення попиту й пропозиції на певну валюту в умовах вільного грошового ринку — так званий плаваючий курс, або регламентується рішенням уряду чи його фінансовими органами (як правило, центральним банком) — так званий фіксований курс. На практиці часто встановлюється змішаний курс на основі взаємодій сил вільного ринку з певним регулюванням урядовими фінансовими органами з метою запобігання надмірному підвищенню або зниженню валютного курсу (так званий валютний коридор).
Зазвичай встановлюються валютні курси продавця — вищий і покупця — нижчий. Різниця між ними (маржа) становить дохід банків і комерсантів, які здійснюють валютні операції.
Рис. 6.14. Функції котирування валют
Що ж лежить в основі визначення валютних курсів?
За золотого стандарту валютний курс визначався золотим паритетом, тобто співвідношенням золотого вмісту (масштабу цін) грошових одиниць відповідних країн і міг коливатися залежно від попиту й пропозиції, але лише в межах золотих точок.
Нині валютні курси встановлюють на основі співвідношення купівельної спроможності різних валют. Купівельна спроможність грошей — це кількість товарів і послуг, які можна придбати за одну грошову одиницю в певній країні. Найпростішим способом визначення паритету купівельної спроможності валют є зіставлення вартості стандартного набору (кошика) товарів і послуг у національних валютах різних країн за формулою
» следующая страница »
1 ... 55 56 57 58 59 6061 62 63 64 65 ... 246