Варто звернути увагу на те, що досить важливим є досягнення взаєморозуміння між членами групи по головних аспектах виконуваної ними роботи. Необхідність цього обумовлена стимулюванням цілеспрямованої діяльності підлеглих над вирішенням поставлених перед вами завдань, здійсненням інтеграційних, координаційних і концентраційних удосконалень у процесі колективної праці.
Вирішуючи ці питання, менеджер має виходити з того, що всі члени колективу зобов'язані дотримуватися трудової і виробничої дисципліни, трудового законодавства, положень і вимог з організації праці і виробництва, технології, експлуатації машин і устаткування, правил користування інструментом, техніки безпеки й інших спеціальних інструкцій, що діють на підприємстві. При цьому рекомендується:
- скласти схему поділу праці і зібрати перелік індивідуальних пропозицій членів колективу щодо їхніх функціональних обов’ язків;
- провести групове обговорення, на якому кожна пропозиція має бути докладно розглянута і вивчена щодо предмету або її прийняття, або відхилення;
- згрупувати прийняті пропозиції за категоріями, що являють собою аспекти виконання роботи.
Складаючи перелік індивідуальних пропозицій, усіх справ, що, на думку членів колективу, виконуються ними, рекомендується дати можливість їм самим сформулювати їх. Вивчивши цей перелік, ви зможете усунути повторів, дублювань і скласти більш вузький перелік загальних аспектів роботи, що виконується. Практика свідчить, що, у міру складання вами переліку, помітно змінюється позиція підлеглих. Відбувається поліпшення у виконуваній ними роботі, причому лише внаслідок усвідомлення всього обсягу, специфіки й елементів ефективного виконання робіт, передбачених плановим завданням.
Визначаючи реальність планового завдання, можна визнати здійсненним тільки такий проект, спроба виконання якого хоча б раз увінчалася успіхом. Такий підхід до планування варто віднести до ознак практичного реалізму, і як наслідок цього, раціональне ставлення до справи за реалістичного планування.
При реалістичному підході до справи за зразок беруть те, що вже було реалізовано або реалізується; при цьому можливі модифікації, можливість їхньої реалізації піддається перевірці. Отже, слід звернути увагу на один вид економізації у розробленні планів послідовності дій. Замість того, щоб викладати кожний відрізок складної дії окремо, у плані визначають загальну установку щодо стабільного способу переходу від даної складної дії планованого ходу робіт до наступної дії. [75].
Проводячи групове обговорення індивідуальних пропозицій членів колективу для яснішого уявлення про виконувані ними функції, необхідно детально розібрати кожен пункт перелічених видів діяльності. Для раціоналізації рекомендується кожну пропозицію, що обговорили, поєднати з аналогічними пропозиціями і записати їх на окремому аркуші паперу або ж поділити на різні частини, якщо вони належать до різних аспектів виконуваної роботи, для ліквідації дискоординації і вироблення маніпуляційних виправлень діяльності членів колективу. При цьому менеджер повинен пам'ятати, що істотною умовою раціональної інтеграції дій є їхня оптимальна координація, тобто узгодження.
Координація має як позитивний, так і негативний бік, тому що полягає в тому, щоб, по-перше, складові елементи сукупності не заважали один одному, і, по-друге, щоб вони взаємно допомагали один одному. Трапляється, що сукупність погіршується, якщо поліпшують тільки якусь частину її, зберігаючи інші на тому самому рівні.
Постулат координації властивий не тільки колективним діям, а й має все-таки принципово загальніший характер, у тому, як і все, що належить до ознак інтеграції, поза залежністю від
» следующая страница »
1 ... 100 101 102 103 104 105106 107 108 109 110 ... 171