різноманіття можливих складових елементів комплексу.
Позитивний бік координації - це тільки концентрація і нічого більше. Не слід плутати концентрацію з кумуляцією, тобто з нагромадженням.
Концентрація - це кумуляція дій щодо їхньої загальної мети.
Поняття кумуляції - більш загальне, поняття концентрації - більш спеціальне. Прикладом кумуляції може бути будь-яке нагромадження об'єктів даного роду у визначеному місці. З'єднати в одне ціле елементи сукупності здатна не обов'язково площа або взагалі визначене місце. Те, відносно чого накопичені дані об'єкти, назвемо центром кумуляції. Це може бути місцевість, річ, із якою дані речі фізично пов'язані; особистість, що є предметом загального культу членів даної групи; задуманий виріб, саме такий, а не інший (така, і не інша будівля, яка сполучає навколо себе колектив будівельників).
Говорячи докладніше і маючи в резерві перспективу всіх випадків центра кумуляції, ми можемо навести як приклад центра кумуляції, задуманий продукт праці, а, відповідно, і ціль, до якої спільно спрямовані складові дії даного набору дій. Якщо кумуляція відбувається не відносно місцевості, а відносно мети, то ми маємо випадок концентрації. Таким чином, дії всіх членів колективу повинні бути зосереджені навколо цілі, яка поставлена перед нею як центр концентрації.
Щодо розглянутих понять зрозуміло, що, прагнучи здійснити яку-небудь інтеграцію, необхідно сконцентрувати дії навколо обраного центра. Інтеграція буде тим ідеальніше, чим більше погоджені ці дії. Повертаючись до теми економізації, додамо, що одним із вирішальних секретів є кумуляція цілей навколо загального засобу як загального центра; це відбувається, коли ми робимо щось необхідне для даної мети, ми робимо тим самим і те, що вимагають інші, також визначені нами цілі [75].
У результаті колективного обговорення пропозицій для досягнення успішної діяльності ви повинні переконатися, що кожен член колективу згоден із тим, що він виконує або повинен виконувати своє коло обов'язків. При цьому важлива, зокрема, ступінь згідливості (злагодженості) членів колективу, під цим розуміємо протилежність склочництву. Індивід А виявляє свою згідливість з індивідом Б, якщо схвалює пропозиції про спільні дії, висловлені індивідом Б (якщо тільки у нього немає проти цієї пропозиції вагомих заперечень). Іншими словами, він обґрунтовує заперечення даної пропозиції і додає йому позитивну позицію. Ясно, що зрозуміла в такий спосіб згідливість підлягає градації з кількох точок зору з огляду на сферу запропонованих дій, важливість можливих контраргументів, а, щодо колективу, також з огляду на і згідливість серед його членів [75].
До кожного співробітника потрібно ставитися як до джерела творчого внеску, окреслюючи межі його діяльності. Прокладати найкращі шляхи для виконання ним своєї роботи у цих межах, домагаючись у його діях фанатичної завзятості і сполучення зазначеного курсу дій із широтою наданих йому повноважень, навчати його.
Для поєднання включених у групу осіб також використовуйте передачу частини своїх повноважень.
У своїй повсякденній діяльності люди керуються різними інтересами, які можуть бути спільними і особистими, тривалими і тимчасовими, усвідомленими і стихійними, переслідувати єдині або суперечливі один одному і навіть взаємовиключні цілі. Структурна ж одиниця, що перебуває у вашому підпорядкуванні, являє собою штучно створену групу людей, спрямовану на досягнення визначеної мети, і складається з особистостей з різними характерами, схильностями, ступенями знання і безліччю інших чинників, що вирізняють як окремих індивідів усередині цієї групи, так і всю групу в цілому серед інших груп. Сутність такої групи полягає в тому, що у ній безпосередньо поєднуються суспільні, групові й індивідуальні потреби та інтереси, формуються спільні для більшості її членів цілі, норми і правила поведінки.
» следующая страница »
1 ... 101 102 103 104 105 106107 108 109 110 111 ... 171