Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

•     нелегальний ринок грошей та документів;

•      чорний ринок капіталу, який репрезентований двома головними різновидами нелегального бізнесу — лихварством та несанкціонованою орендою землі, приміщень, засобів виробництва тощо;

•      чорний ринок реагування на деструктивні та асоціальні потреби — наркоринок, торгівля зброєю, проституція, послуги нелегального ринку азартних ігор тощо.

Для сучасних досліджень структури тіньової економіки характерним є більш детальна проробка класифікації її системи, функціонального при­значення окремих елементів. Так, у рекомендаціях щодо виявлення до­даткових доходів за рахунок легалізації тіньової економіки ДПА України тіньові операції розподілені на три великі групи стосовно сфер економі­ки, в яких вони здійснюються:

•     у товарообороті та наданні послуг;

•     у відносинах майнового розподілу;

•     у фінансових відносинах.

У свою чергу, види тіньової економічної діяльності поділяються на три сектори:

•     тіньові операції з товарами та послугами;

•     тіньові операції розподілу;

•     тіньові фінансові операції.

До сектора тіньових операцій з товарами та послугами відносяться:

•     тіньова діяльність з виробництва товарів та надання послуг;

•     тіньова інвестиційна діяльність;

•     тіньові операції та порушення, що відбуваються у процесі привати­зації;

•     недобросовісна конкуренція.

До сектора тіньових операцій розподілу належать:

•     тіньові операції, пов’язані з оплатою праці;

•     тіньові операції, пов’язані з отриманням дивідендів;

•      ухилення від сплати податків;

•      ухилення від внесення платежів на соціальне страхування та пен­сійне забезпечення.

Сектор тіньових фінансових операцій містить у собі:

•      тіньові операції, пов’язані зі зміною грошових активів і пасивів;

•     тіньові операції з цінними паперами;

•     тіньові валютні операції;

^•      тіньові кредитні операції

•     .

Сучасний російський дослідник проблем тіньової економіки В. Ра- даєв найбільш широким поняттям серед термінів, що належать до тріади

—                 тіньова економіка, неформальна економіка, кримінальна економіка — вважає неформальну економіку, яка, на його думку, являє собою су­купність господарських відносин, не відображених в офіційній звітності і формальних контрактах або відображених свідомо неадекватним чином. Одна частина неформальної економіки перебуває в цілому під контролем держави і включає сегменти, які вписуються у діюче законодавство або не суперечать йому. їй протистоїть інша частина—тіньова економіка, яка також не відображається в офіційній звітності і формальних контрактах, однак вступає у суперечність із чинним законодавством. У свою чергу, не всі сегменти тіньової економіки є кримінальними. Важлива частина тіньо­вої економіки є цілком легальною за своїми цілями і змістом, але пов’яза­на з несистематичними, тактичними порушеннями закону щодо вибору засобів досягнення цілей. Ототожнювати її з кримінальними проявами не слід через те, що останні передбачають систематичні свідомі порушен­ня закону як головний засіб досягнення цілей тіньової діяльності. Власне кримінальна економіка, таким чином, — це частина тіньової економіки, яка пов’язана із свідомим порушенням закону як щодо засобів, так і щодо цілей діяльності, тобто з виробництвом і розподілом продуктів і послуг, прямо забороненими законодавством.

Неформальну економіку за ступенем легальності господарських опе­рацій, за В.Радаєвим, можна класифікувати таким чином:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 57 58 59 60 61 6263 64 65 66 67  ... 350