Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Наголосимо, що головним видом шкоди, заподіяної інтересам дер­жави з боку тіньової економіки, є шкода, яка є результатом втрати функцій управління, зниження керованості економіки, збільшення обсягу ентро- пійних процесів. Це найбільш відчутний вид шкоди економічному орга­нізму, який може бути завданий соціальною девіацією.

До поданих в агрегованому вигляді сфер тіньової економіки слід відне­сти такі:

•      сферу так званої неформальної економіки—маргінальний вид гос­подарювання, до якого належить сімейна економіка, господарювання на присадибних ділянках, «друга економіка», внутрішньосімейне відтворення праці тощо, який у країнах, що тяжіють до консервації соціально-еконо­мічних укладів, функціонує у величезних обсягах і перебуває за межами державного регулювання та контролю;

•      сферу офіційно-публічної економіки, за діяльністю якої держава в цілому здійснює ретельний контроль, однак, незважаючи на це, окремі сегменти її більшою чи меншою мірою виходять поза режим управління ними;

•      сфера кримінального господарювання — так звані кримінальні про­мисли — наркобізнес, проституція, торгівля людьми тощо.

Звернемо увагу на те, що запропонований нами підхід до визначення тіньової економіки дає змогу консолідувати всі сфери тіньової економі­ки навколо єдиної основи — управління, її кризи, в тому числі і щодо розповсюдження сфери кримінального господарювання (управління).

Комбінація запропонованих видів та сфер тіньової діяльності дає можливість визначити в агрегованому вигляді такі складові її види (бло­ки):

1)   непротиправна господарська діяльність у неформальній економіці (сімейна економіка), яка не входить до сфери державного управління, а отже, є проявом обмеженої функціональної здатності державного управ­ління впливати на неї, отримувати статистичну інформацію про її діяльність;

2)   протиправна господарська діяльність у неформальному секторі, яка не контролюється державою, — самогоноваріння (як правило, для власного вжитку), особливо у сільській місцевості, протиправне викори­стання транспорту, засобів виробництва публічного сектора у власних інте­ресах тощо;

3)   господарська діяльність з кримінальними правопорушеннями у неформальному секторі — сіяння або вирощування снотворного маку чи конопель, порушення правил екологічної безпеки, незаконна вирубка лісу, незаконне полювання тощо;

4)   непротиправна господарська діяльність у сфері офіційно-публіч­ної економіки, пов’язана насамперед з функціонуванням неформальної економіки — реальними механізмами (поза офіційними) прийняття та реалізації рішень державних органів, наприклад, щодо розмірів бюджет­ного фінансування, надання податкових пільг, субвенцій на підставі осо­бистих, службових, родинних зв’язків тощо;

5)   протиправна управлінська діяльність у сфері офіційно-публічної економіки, яка становить величезний обсяг порушень вимог законодав­ства у банківсько-кредитній, фінансовій, біржовій, податковій сферах, у сфері приватизації тощо, які завдають інтересам держави суттєвої шкоди;

6)    господарська діяльність з кримінальними правопорушеннями в офіційно-публічній сфері—у банківсько-кредитній, фінансовій, біржовій, податковій сферах тощо, які скоюються, як правило, систематично, зав­дають інтересам держави шкоди у великих та особливо великих розмірах;

7)   кримінальні правопорушення у сфері традиційних кримінальних промислів — наркодіяльність, кримінальна зброярська діяльність, торгі­вля людьми, проституція тощо — кримінальне господарювання, небезпе­ка якого є надзвичайно високою через перетворення самої функції госпо­дарювання на специфічний вид кримінального промислу — найбільш жорсткий вид протидії державі в економіці.

 

« Содержание


 ...  59  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я