Аналіз структури тіньової економіки слід розпочати з розгляду суспільних джерел виникнення і реалізації її цілей як системи асоціального управління. Незадоволені суспільні потреби (як наслідок дисфункції соціальних інститутів) викликають до життя стихійну появу цілей, інтересів тіньової діяльності, які прагнуть бути реалізованими у нормативно не врегульованих видах господарювання, опанувати відвойований економічний коридор свого функціонування за рахунок подальшого посилення дисфункційності соціальних інститутів. «Суспільна функція, якщо вона не виконується нормально, законно (офіційно), буде виконана інакше — шляхом соціальних відхилень.»
Тим самим саме внутрішній стан суспільно-економічних відносин, виникаючі при їх функціонуванні протиріччя кризи і є дійсним і актуальним джерелом формування цілей тіньової економіки, її первинною структурною ланкою.
Криза є крайнім загостренням протиріч у соціально-економічній системі, що загрожує її життєдіяльності та викликає стійку дисфункцію соціально-економічних інститутів суспільства. Оскільки саме криза державного управління викликала появу соціально-економічного феномена тіньової економіки, то зупинимось на типології криз як джерела дисфункції соціальних інститутів
.
За масштабами прояву кризи поділяються на загальні та локальні. Загальні охоплюють всю соціально-економічну систему, локальні ж — тільки окремі структурно-функціональні підсистеми.
За структурою відносин у соціально-економічній системі, специфікою їх функціонального призначення виділяють економічні, соціальні, управлінські, організаційні кризи.
До групи економічних криз належить ціла низка структурно-функціональних криз: сировинно-ресурсна, енергетична, фінансова, воєнно- економічна, технологічна, продовольча, демографічна, екологічна, зовнішньоекономічна тощо. Підкреслимо, що всі вони на макроекономічно- му рівні існують як форма кризи державного управління.
Загальносистемна криза державного управління означає, що основні підсистеми суспільного організму — політика, економіка, ідеологія, право, технічний базис, соціальна сфера тощо — прийшли до такого дисфун- кціонального стану, взаємної невідповідності і протистояння, що ця дестабілізація системи не може бути подоланою в межах (без суттєвого реформування) існуючого соціально-економічного ладу
.
Відповідно до джерел виникнення і логічно-функційної послідовності викладення (коли попередня детермінує місце наступної) основні види цілей тіньового функціонування в економіці, яка формує загальнонаціональні утворення, наприклад, тіньові синдикати, утворюють таку структуру:
• суспільно-політичні, конституційні, пов’язані із захопленням суб’єктами тіньової економіки панівних позицій у системі політичної влади, створенні ними на державному і регіональному рівні паралельних нелегальних структур, незаконних збройних формувань для захисту своїх інтересів та дестабілізації існуючого конституційного ладу;
• соціальні, що відбивають негативні результати впливу соціально- політичних цілей тіньової економіки на соціальну структуру суспільства, зокрема намагання адаптувати до своїх цілей розвиток середнього класу України, забезпечити його гомогенність до кримінальної складової, реалізації цілей функціонування тіньової економіки у стані та рівні життя людей: продукування стрімкого спаду рівня життя та розвиток вкрай спотвореного розподілу доходів у суспільстві;
• економічні, що характеризують і затверджують систему економічних відносин, які забезпечують матеріальну основу реалізації суспільно- політичних і інших цілей функціонування тіньової економіки, проведення економічного реформування і структурних перетворень на користь цих фундаментальних цілей тінізації;
» следующая страница »
1 ... 62 63 64 65 66 6768 69 70 71 72 ... 350