• регіональні акції, включаючи контроль за показниками про роботу митниці, імміграційних служб і про трудові ресурси;
• надання допомоги у відвідуванні експертів, спеціалістів, консультативних служб на двосторонній та багатосторонній основі
• .
У даний час розробляється проект Закону України «Про основні засади протидії корупції в Україні», який повинен врахувати основні заходи протидії функціонуванню паразитичного елітного сектора, гібридизації влади у межах загального реформування державно-адміністративної системи засобами Ради внутрішньої безпеки.
Проведення реформи державно-адміністративної системи потребує відповідного законодавчого, правозастосовчого забезпечення, зокрема найсуттєвішої протидії проявам консервативно-бюрократичної реакції з боку адміністративно-економічних угруповань, явищам гібридизації влади, корупції, створення вже на початковому етапі реформи відповідної інфраструктури реформування, формування його кадрового забезпечення. Це, у свою чергу, має бути другою найважливішою метою функціонування Ради внутрішньої безпеки—формування та розвиток національної еліти суспільства — рухомої сили ефективних елітних структур.
Однією з важливих функцій Ради повинно стати проведення анти- корупційних розслідувань, виявлення і обмеження діяльності ключового інсайдерського менеджменту—«внутрішнього управління» в системі державно-адміністративної системи, зв’язаного з елітним сектором, його впливу на рішення цієї системи на користь паразитичних структур.
Визначальним фактором у поведінці реформування державно-адміністративної системи має стати введення посади віце-прем’єр міністра з питань адміністративної реформи.
4. Формування ефективноїеліти українського суспільства
Одним з найсуттєвіших факторів детінізації суспільних відносин, економіки країни є наявність соціально адекватного управління, перехід до моделі високоефективного державно-адміністративного управління, створення соціально відповідальної, мобільної, відкритої суспільству політичної та економічної еліти, яка б враховувала головні інтереси суспільного розвитку. У зв’язку з цим закономірності розвитку вітчизняної еліти, причини її деформації та переродження, перетворення на гальмівний фактор на певних етапах розвитку суспільства потребують спеціального розгляду.
Як відомо, елітний прошарок соціально-економічної структури суспільства визначається за двома головними критеріями: формальним — за офіційним становищем у соціальній структурі суспільства, важливості суспільної функції, що належить їй; ціннісним — за реальним суспільним авторитетом, що його мають певні особи, незалежно від їх формального (офіційного) статусу
. В ідеалі ці обидва критерії повинні збігатися. Власне, ефективність влади великою мірою і виявляється саме в наближенні суспільства до цього ідеалу. Правляча політична, економічна еліта завжди має перевагу перед рядовими громадянами у наявності права, у тому числі легітимного, яке повинно забезпечувати національні інтереси суспільства, а тому несе переважну відповідальність за їх стан.
Модель «пізнього» («наздоганяючого») цивілізаційного розвитку, яку використовують країни, що розвиваються, до яких належить і Україна, побудовані на високій адаптивній здатності населення, передусім еліти суспільства, до засвоєння різних елементів інших цивілізацій, перетворення їх на компонент своїх національних цінностей. При цьому національний елемент, будучи часто набагато слабкішим від запозиченого, справляє значний вплив на процес адаптації. Це зумовлено тим, як справедливо підкреслює відомий дослідник буддизму О. Розенберг, що «в національному елементі приховувалась відома прихильність, відоме характерне світосприйняття, хоча воно і не лежить у межах системи»
» следующая страница »
1 ... 285 286 287 288 289 290291 292 293 294 295 ... 350