Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

•     організація на нових засадах державної служби та служби в органах місцевого самоврядування;

•     створення сучасної системи підготовки та перепідготовки управ­лінських кадрів;

•    перебудова системи управління фінансами;

•    створення ефективної системи управління державним сектором економіки;

•    запровадження дійової системи державного контролю.

Адміністративна реформа має здійснюватись у кількох напрямках.

Перший — це створення нової правової бази, що регламентуватиме дер­жавне управління в Україні. Другий — це формування нових інститутів, організаційних структур та інструментів здійснення державного управлін­ня. Третій—це зміцнення та формування нових фінансово-економічних основ функціонування державного управління. Четвертий — це кадрове забезпечення нової системи державного управління. П’ятий—це наукове та інформаційне забезпечення системи державного управління, форму­вання механізмів наукового та інформаційного моніторингу функціону­вання вказаної системи.

Реформування організаційних структур виконавчої влади є найбіль­шою проблемою адміністративної реформи в Україні. Після проголошен­ня державної незалежності в Україні обсяги управлінської діяльності зрос­ли у деяких сферах у 20 — 30 разів, а окремі з них (оборона, зовнішня полі­тика) були створені заново. Тому характерний для радянських часів метод реформування апарату управління шляхом його скорочення сьогодні не можна розглядати як ефективний. Тут потрібен насамперед системно- функціональний підхід, який дозволяє визначати оптимальну для потреб України кількісну структуру органів виконавчої влади.

Як відомо, у ході системних перетворень Україна зіткнулася з про­блемами організації виконавчої влади нового типу. Існуюча структура уряду України є однією з перепон на шляху до економічного зростання. Міністерства не змогли виробити і реалізувати ефективну політику, щоб зменшити масштаби тіньової економіки, запобігти погіршенню стандартів у сфері охорони здоров’я та освіти, збільшенню нерівності у розвитку регіонів і зубожінню значної частини населення. Державна служба є неефективною, бо вона ще не повністю трансформована в інституцію, що забезпечує реалізацію державної політики.

Запропоновані у Концепції заходи реформування ґрунтуються на вироблених світовою практикою принципових засадах функціонування виконавчої влади в правовій, демократичній державі, серед яких ключове значення мають такі:

•     пріоритетності законодавчої регламентації функцій, повноважень та порядку діяльності органів виконавчої влади;

•     незалежності здійснення функцій та повноважень виконавчої вла­ди від органів законодавчої і судової влади у межах, визначених Консти­туцією і законами України;

•     механізму внутрішнього та судового контролю за діяльністю органів виконавчої влади та їх посадових осіб, насамперед з позиції забезпечення поваги до особи та справедливості, а також постійного підвищення ефек­тивності державного управління;

•     відповідальності органів виконавчої влади, їх посадових осіб за свої рішення, дії чи бездіяльність перед громадянами, права яких були порушені;

•      запровадження механізму контролю за функціонуванням вико­навчої влади з боку суспільства через інститути парламентської і прямої демократії, передбачаючи, що вищі посади в ключових органах виконав­чої влади є політичними посадами;

•     дотримання принципів ефективності, відкритості та доброчесності в роботі уряду та інших органів виконавчої влади.

Реформування державної служби в Україні покликане забезпечити підбір і розстановку високопрофесійних, чесних і патріотично налашто­ваних кадрів апарату управління. У ході адміністративної реформи необ­хідно законодавчо унормувати інститут служби в органах місцевого само­врядування (муніципальної служби).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 279 280 281 282 283 284285 286 287 288 289  ... 350