Базисною тріадою розвитку і регулювання трудових відносин у суспільстві соборного типу (зокрема, в Японії, раніше значною мірою в
СРСР) є система пожиттєвого найму, принцип сплати по старшинству та погалузеві (пофірмові в Японії) профспілки. Базисна тріада в Японії охоплює практично всі категорії працівників великих підприємств, що сприяє їх ідентифікації зі своєю компанією. Така ідентифікація пов’язана з соціопсихологічними особливостями людини соборного суспільства, її груповою, колективною психологією. Звідси і головна риса японських трудових відносин, які взагалі є характерними для соборного суспільства: орієнтація на підприємство, на співробітництво партнерів заради досягнення головної мети — підвищення продуктивності праці.
Головним у політиці трудових відносин як елемента соборності є гарантія найму, навчання персоналу та постійна система перепідготовки, підвищення кваліфікації, участь працюючих в управлінні виробництвом
— «демократизація управління та власності». Розповсюдження даного типу управління, стабільність трудових відносин, низький рівень конфліктності організації — результат свідомих змін у розстановці співвідношення сил у суспільстві з боку суб’єктів політичних та економічних відносин, насамперед з боку держави, політичних партій, профспілок, підприємців, їх зусиль задля трансформації старої системи, заснованої на значній монополізації суспільних відносин з боку фінансово-промислових груп, і створення нової, що спирається на довіру і партнерство в цілях більш ефективного економічного розвитку.
На японських підприємствах значно глибше, ніж на Заході, впроваджені принципи солідарності, соціального партнерства, відносної рівності всіх працюючих. На думку знаного японського підприємця, голови всесвітньо відомої корпорації «Соні» Морита Акіо, такої рівності нема в жодній країні світу. Зокрема, він відзначає однаково рівне ставлення керівництва компанії до синіх та білих комірців, що допомагає створенню клімату згуртування персоналу компанії, почуття колективізму. У свою чергу, профспілки також проводять політику патерналізму, відстоювання інтересів по відношенню до всіх груп найманих працівників, які навіть не входять у ці організації (наприклад, тимчасово або частково зайнятих). «Така уніфікація робітників була одним з найважливіших напрямків розвитку трудових відносин у повоєнній Японії. I цей процес йшов з величезною швидкістю», — відзначає економіст Нагая Тацухито.
Робітники японських підприємств являють собою досить однорідну спільність, мікрособорне суспільство, тут ніколи не акцентують на різниці класових позицій, працівники завжди віддають перевагу політиці стабільної зайнятості своїх підприємців. Відносини на підприємствах будуються не на протистоянні, а на тотожності інтересів, на принципах неопа- терналізму, який передбачає не так соціальне партнерство, яке покликане пом’якшити протиріччя між трудом і капіталом, як розвиток соціальної гармонії, соборність, що спирається на зближення і навіть суміщення ролей партнерів. Подібні процеси набирають ходи і в розвинених демократіях Заходу, але в Японії вони досягли найбільшого значення, мають системний всезагальний характер. Саме підприємство є таким осередком, де в найбільш розгорнутому вигляді діють принципи соборності, єдності цілей та інтересів відчуття спільності, солідарності. Таке почуття соборності виникло на морально-етичних догматах буддизму, конфуціанства, даосизму, синтоїзму, синівської шанобливості, яке трансформувалося в умовах наздоганяючого розвитку у лояльність.
Підприємство інтегрує діяльність та інтереси не тільки самого робітника, але й його сім’ї, що дуже важливо для укладу селянської цивілізації, принципів неформальної домашньої економіки. Iнструментарій для цього застосовується різноманітний, комплексний: будівництво житла, організація відпочинку в санаторіях або зонах відпочинку, створення дошкільних установ, організація подорожей та розваг, лікування, надання кредитів під низький відсоток, сплата вихідної допомоги по досягненню встановленого віку тощо. Наприклад, квартирна плата в будинках, що належать компанії, значно нижча від ринкової. Таким чином, робітник разом із сім’єю перебуває у постійних стосунках з компанією, як із своєю великою сім’єю. Подібно до неї велика компанія підтримує традиції вшанування предків, створює певний кодекс поведінки для наступних поколінь
» следующая страница »
1 ... 262 263 264 265 266 267268 269 270 271 272 ... 350