При даному типі взаємодії вже експансія прообщинних форм обмежує капіталістичну тенденцію, використовує останню як економічний матеріал для свого розвитку. Тут уже капіталістичні форми існують у вигляді «малого» суспільства і дають найбільшу частку тінізації. Подальші метаморфози цього типу двоїстої структури мають високий потенціал детінізації за рахунок діалектичного обмеження капіталістичних засад економічної реформації.
Набираюча силу сучасна глобальна тенденція до розвитку прообщинних форм селянської цивілізації дає Україні добрий шанс швидко, в історично обмежені строки значною мірою подолати сучасні існуючі суперечності її розвитку і здійснити широку модернізацію економічної системи, усунути найбільш кризові вузли державного управління.
Водночас найсуттєвішу загрозу національній економічній безпеці України несе й інша тенденція — тенденція до поглиблення протиріч на шляху використання глибоко неадекватної її умовам стратегії реформації економіки на засадах ринкового фундамендалізму, ігнорування в процесі трансформації генетичних особливостей її економіки, що призводить до подальшого посилення кризи управління та тінізації.
Найбільш фундаментальна сучасна тенденція у світовому розподілі центрів впливу в XXI столітті відбувається на азійському напрямку. Саме сюди зміщується центр світової ділової активності, новітніх технологій, в тому числі управління, саме тут з’явився реальний супротивник економічної, військової гегемонії Заходу.
Багато експертів, зокрема Р. Холлоран, вважають, що сучасна трансформація Азії «позбавить Захід монополії на світову могутність. Модернізація Азії назавжди перетворить світ»
. До 2050 року частка Азії, якщо екстраполювати сучасні тенденції, становитиме приблизно 57% світової економіки. Із шести найбільш потужних економік світу п’ять будуть азійськими. Відповідно до прогнозу ЦРУ, після Китаю з 20 трлн. дол. ВНП друге місце посядуть США — 13,5 трлн дол. Далі йде Японія — 5 трлн дол., четверте місце займає Індія — 4,8 трлн. дол; потім Індонезія — 4,2 трлн дол., Південна Корея — 3,4 трлн дол. і Таїланд — 2,4 трлн дол. При цьому прогнози не відзначають швидке затухання цієї тенденції: у 1995 році ВНП США дорівнював сукупному продукту Японії, Китаю, Індонезії, Південної Кореї та Таїланду разом узятих. Через двадцять п’ять років американський валовий продукт (який подвоїться за цей час) становитиме менш ніж 40% загального продукту вказаних країн
. Вже у 2010 році потужності економіки та військово-промислового комплексу Китаю дозволять йому за ядерним потенціалом наздогнати Росію
.
Азійська модель розвитку, побудована на общинних цінностях, є найбільшою перевагою у гонитві за Заходом, є закликом до «незахідних суспільств» відкинути англосаксонську модель розвитку. Величезний світ селянських цивілізацій від Середньої Азії до Мексики повинен сприймати не унікальні західні догми, а реально імітуючий досвід Азії. «Азійські цінності універсальні. Європейські цінності годяться лише для європейців.»
У XXI столітті західний світ отримав небезпечного суперника. Прем’єр Сінгапуру Лі Куан Ю оцінив результати трансформації Китаю у зв’язку з цим таким чином: «На міжнародну сцену виходить не просто ще один гравець. Виходить найвидатніший гравець в історії людства».
Такі цивілізаційні моделі, як східноєвропейська, латиноамериканська, індуська, хоча і мають суттєві відмінності від західної, не виявляють відкритої ворожості по відношенню до неї. Однак східноазійська модель розвитку, її економічні засади, а також сучасний світ ісламу, що рухається паралельно, займають на початку ХХI століття дедалі більш жорстку позицію по відношенню до Заходу, його системи цінностей, в тому числі управлінських. В Японії, а тепер і в Китаї, немислимо побачити західних фахівців, консультантів, які навчають японців чи китайців, як треба перебудовувати менеджмент, тим більш реформувати систему державного управління
» следующая страница »
1 ... 117 118 119 120 121 122123 124 125 126 127 ... 350