Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

.

^кування величезного тіньового ринку алкогольної продукції, на жаль, є не єдиним проявом виробництва фальсифікату, він є тіньовим двійником багатьох видів продукції та послуг на національному ринку. Наприклад, суттєві, значні порушення щодо якості виявлені на національ­ному ринку бензину, порушення правил роздрібної торгівлі нафто­продуктами дали підставу для припинення реалізації бензину у 76% підприємств різних форм власності, що перевірялися територіальними орга­нами захисту прав споживачів (всього було перевірено 696 підприємств)

.

Архаїзацією адміністративної діяльності пояснюється й інший болі­сний для офіційної соціально-економічної структури суспільства процес децентралізації адміністративних функцій, розмивання абсолютної мо­нополії держави на легітимне насилля — створення альтернативних дер­жаві центрів влади, насамперед у вигляді організованої злочинності, не­державних військових угруповань.

Причинами архаїзації, як і наслідками осяжної тінізації економічної діяльності, є будь-який надлишковий тиск західного способу виробниц­тва на економічні структури традиційного суспільства як у вигляді його прямої експансії в його структуру суб’єктів господарювання, організа­ційного досвіду, культури, досягнень західного менеджменту, впливу міжнародних організацій, фінансового капіталу чи посередництва такої експансії у вигляді вітчизняних елітних структур, так і навпаки — зайвою закритістю, сприйняттям західного способу виробництва і життя як суто ворожого, активною протидією йому в організації макроекономічних процесів, тобто автарктичною побудовою суспільства—зведенням заліз­ного муру проти Заходу, лише досягнення необхідного балансу у взаєм­ному збагаченні цивілізаційними досягненнями є оптимальною страте­гією трансформації суспільства з мінімальним вантажем тінізаційних про­цесів при цьому.

Пов’язуючи причинними зв’язками тінізаційні процеси з кризови­ми явищами, які передусім притаманні перехідним, трансформаційним процесам, не слід робити висновок про те, що в умовах відносної стабіль­ності соціально-економічних процесів, коли досягається відносна відповідність між рівнем розвитку цих процесів і рівнем державного уп­равління, ступінь тінізації дорівнює нулю чи близький до мінімальних значень. За будь-яких умов, коли досягається високий рівень ефектив­ності державного управління, яке мінімізує протиріччя та конфліктність із периферійними ланками управління, існує досить високий, стабільний рівень так званої природної тінізації, коли деякі управлінські механізми мають низький чи мінімальний рівень транспарентності для суспільства, держави, їх контролю та регулювання.

Відмінність у соціально-економічних наслідках природної тінізації від кризової полягає в тім, що суспільство сприймає нетранспарентність першої як цілковиту необхідність і цінність, без наявності якої неможли­ве суспільне життя і яке слід оберігати, вона не є транслятором подальшо­го поширення кризових явищ, є природною ланкою у механізмі його роз­витку та управління. Природна тінізація за аналогією відіграє приблизно таку саму функцію у цьому механізмі, як приватне життя в індивіда, яке в цілому є непрозорим для публічних відносин.

Для більш повного з’ясування функції ланки природної тінізації по відношенню до механізму державного управління звернемось до гносео­логічної проблеми співвідношення явного та неявного знання, яка, на наш погляд, може допомогти встановити загальні закономірності при­родної тінізації.

Відомо, що знання зовнішніх об’єктів передбачає самосвідомість, і водночас самосвідомість потребує наявності процесу пізнання. I те, й інше

—знання і самосвідомість — обумовлені предметною практичною со­ціальною діяльністю суб’єкта зі світом реальних об’єктів, тобто діяль­ності, яка включає відносини даного суб’єкта до інших суб’єктів1.

 

« Содержание


 ...  119  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я