Покриттям чека в установі банку можуть бути також кошти на відповідному рахунку чекодавця, але не більше суми, яка гарантується банком за узгодженням із чекодавцем. В останньому випадку банк може гарантувати чекодавцю, при тимчасовій відсутності коштів на його рахунку, сплату за чеками за рахунок коштів.
Чекотримач здає в банк чеки разом із трьома примірниками реєстрів — якщо рахунки чекодавця і чекотримача ведуться в одній установі банку, й у чотирьох примірниках — на кожну установу банку окремо — якщо рахунки чекодавця і чекотримача ведуться в різних установах банків. Реєстр вміщує повну інформацію про чеки, що надходять до установи банку.
Якщо чекодавець і чекотримач обслуговуються в одній установі банку, після перевірки правильності складання реквізитів чека і реєстру кошти списуються з відповідного рахунка чекодавця та зараховуються на рахунок чекотримача на підставі першого примірника реєстру.
Для здійснення розрахунків чеками між клієнтами різних банків банк чекотримача зобов’язаний прийняти чек із реєстром та разом з другим та третім примірниками реєстру інкасувати чек спецзв’язком до банку-емі- тента. У цьому випадку кошти на рахунок чекотримача зараховуються тільки після отримання їх із банку-емітента.
Після отримання чека разом із двома примірниками реєстру банк-ем- ітент перевіряє правильність оформлення чека та ін. і перераховує кошти на рахунок чекотримача.
Акредитив — це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива — Додаток Е) зобов’язаний:
—виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари,
— виконані роботи й надані послуги;
— надати повноваження іншому (виконуючому) банкові здійснити цю оплату.
При розрахунках акредитивами виникають економічні відносини між чотирма суб’єктами:
• заявник акредитива — платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива;
• банк-емітент — банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові;
• бенефіціар—юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо);
• виконуючий банк — банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.
Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива. Банк- емітент може відкривати такі види акредитивів:
а) покритий — акредитив, при якому для здійснення платежів завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку- емітенті або виконуючому банку;
б) непокритий — акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.
Акредитиви бувають відкличні і безвідкличні.
Відкличний акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).
Безвідкличний акредитив — акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.
В іншому (виконуючому) банку за дорученням банку-емітента можуть виконуватися акредитиви:
а) депоновані — списанням коштів з аналітичного рахунка «Розрахунки акредитивами», відкритого у виконуючому банку;
б) гарантовані—наданням виконуючому банкові права списувати кошти з кореспондентського рахунка банку-емітента, відкритого при встановленні кореспондентських відносин між банками.
» следующая страница »
1 ... 72 73 74 75 76 7778 79 80 81 82 ... 233