Банківські операції

1)  одержання платежу та/або акцепту за векселями,

2)  передавання векселів і комерційних документів проти платежу та/ або акцепту;

3)  передавання векселів і комерційних документів на інших умовах.

Інкасування векселів і супровідних документів здійснюється за двома

видами:

1)    чисте інкасо — інкасування векселів без супровідних комерційних документів;

2)    документарне інкасо — інкасування векселів із супровідними ко­мерційними документами.

Чисте і документарне інкасо векселів банк здійснює на підставі укла­деного з векселетримачем договору про інкасування.

За здійснення операцій з інкасування банки можуть утримувати на свою користь комісію, а за іногородніми векселями, крім того, — дамно і порто.

Іногородній вексель - вексель, який підлягає оплаті в іншому, ніж місце знаходження векселетримача, населеному пункті.

Дамно - особлива комісія за. інкасування іногородніх документів, яка включає в себе комісійну плату банку своєму кореспондентові і власні витрати банку на організацію і проведення операції з інкасування іного­родніх документів.

Порто — особливий збір на покриття поштових та інших витрат банку на розсилку й одержання платежів за іногородніми документами.

Доміциляція векселів - це здійснення банком за дорученням довірите- ля-платника за векселем операцій з векселями на підставі одержаних від довірителя інструкцій, тобто:

1)  приймання векселів до платежу від законного векселетримача;

2)   здійснення платежу за векселями;

3)  передавання векселів платнику після повної оплати векселя.

Призначення банку особливим платником у доміцильованому або не-

доміцильованому векселі може супроводжуватись укладенням із платни­ком за векселем (векселедавцем, акцептантом) договору про оплату бан­ком векселів.

Договір може укладатися на певний термін або на оплату визначеної суми та/або визначених векселів.

За здійснення оплати векселів банк може утримувати з довірителя (платника за векселем) винагороду.

Довіритель зобов’язаний перерахувати в банк на відповідний рахунок кошти в обсязі, достатньому для оплати векселя. За рахунок цих коштів або за рахунок наданого довірителю кредиту, сума якого попередньо за­рахована на відповідний рахунок для оплати векселів, банк як особливий платник, або доміциліат, здійснює платіж за векселем законному вексе­летримачеві.

Кошти, зараховані на спеціальний банківський рахунок, можуть бути використані для оплати векселів або повернені на вимогу довірителя на його поточний рахунок.

До розрахунків, що базуються на заліку взаємної заборгованості плат­ників, належать розрахунки, за якими взаємні зобов’язання боржників і кредиторів один перед одним погашаються в рівновеликих сумах і лише за різницею здійснюється платіж на загальних підставах. Кожна зі сторін сплачує або одержує лише різницю платіжної суми, яка не покривається зарахуваннями.

Існують постійно діючі та разові зарахування вимог.

До постійно діючих належать періодичні розрахунки по сальдо зустрі­чних вимог.

До разових розрахунків належать заліки зустрічних вимог між двома підприємствами або між групою підприємств і організацій.

Розрахунки по сальдо можуть здійснюватися, коли два підприємства перебувають у постійних господарських зв’язках і кожне з них є одночас­но і постачальником, і покупцем одне відносно до одного. Розрахунки ведуться на основі угоди між учасниками, причому строки і порядок роз­рахунків погоджуються з установою банку. В угоді сторонами передба­чається періодичність звірення взаємної заборгованості зі складанням відповідного акта, строки та форма розрахунків.

Підприємства, що проводять розрахунки по сальдо, надсилають один одному, минаючи банк, розрахункові документи на відвантажені товар­но-матеріальні цінності і надані послуги. Ці рахунки не підлягають не­гайній оплаті.

 

« Содержание


 ...  80  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я