Банківські операції

На одного з учасників розрахунків покладають обов’язок у визначені строки виводити сальдо взаємних вимог за розрахунковий період. Після складання акта звірення взаємної заборгованості сторона, на користь якої склалося кредитове сальдо взаємних зобов’язань, виписує документ (пла­тіжне доручення, платіжну вимогу-доручення) або оформляє вексель. Якщо сальдо на користь підприємства, яке веде рахунок взаємних розра­хунків, то воно складає платіжну вимогу-доручення на цю суму і разом з копією виписки з окремого рахунка здає в свою установу банку на інка­со. Оплату таких вимог-доручень проводять із рахунка контрагента у зви­чайному порядку, встановленому для розрахунків платіжними вимога- ми-дорученнями. Якщо ж сальдо на користь іншої сторони, підприєм­ство, яке веде рахунок, дає банком платіжне доручення про перерахування платіжної суми з його рахунка на рахунок контрагента.

Порядок проведення розрахунків при здійсненні разового заліку виз­начається рішенням центральних органів влади.

Суть разового заліку між двома підприємствами зводиться до того, що підприємство, котре бажає здійснити залік, подає в установу банку заяву про залік. Банк приймає до заліку лише ті розрахункові документи, що підлягають оплаті безперечно. Залік проводять відкликанням розрахун­кового документа, котрий підлягає заліку в повній сумі. Неоплачена сума пред’являється до сплати в календарній черговості.

У разовому заліку може брати участь і кілька підприємств із одного чи різних регіонів країни, причому не обов’язково, щоб ці підприємства мали одне до одного тільки зустрічні претензії. Вони можуть бути зв’язані між собою лише послідовним ланцюгом грошових вимог і зобов’язань. Кож­ному учасникові заліку відкривається тимчасовий особовий рахунок, у дебет якого записуються суми документів, оплачених шляхом заліку, а в кредит — суми, які надходять підприємству від інших учасників заліку. Якщо сальдо по рахунку кредитове, то воно зараховується на поточний рахунок учасника заліку. Якщо утворилось дебетове сальдо по заліку, то воно списується з поточного рахунка; банк може надати учасникові залі­ку кредит на завершення заліків, тобто на сплату дебетових сальдо.

Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється у випадках, передбачених законодавством України.

Безакцентне списання коштів — це списання коштів з рахунка платника без його згоди на підставі документів, поданих банкові одержувачем коштів.

Безспірне стягнення та безакцентне списання коштів здійснюється на бланку платіжної вимоги (рис. 3.10).

Рис. 3.10. Схема документообороту при розрахунках платіжними вимогами

1.    Одержувач коштів виписує і здає в установу банку, що його обслу­говує, платіжну вимогу до платника і реєстр платіжних вимог.

2.    Банк одержувача пересилає платіжну вимогу і реєстр банку плат­ника.

3.    Банк платника видає платникові платіжну вимогу і повідомляє про платіж.

4.    На основі перевіреної платіжної вимоги установа банку списує заз­начену суму з рахунка платника.

5.    З банку платника надходять документи про перерахування коштів у банк одержувача.

6.    Банк одержувача зараховує зазначену суму на рахунок одержувача коштів.

Платіжна вимога — розрахунковий документ, за яким кошти спису­ються з рахунка без згоди його власника; це наказ одержувача коштів (постачальника) про переведення йому коштів з рахунка платника.

Платіжна вимога подається стягувачем у банк, в якому він обслуго­вується. Платіжні вимоги приймаються банками протягом десяти кален­дарних днів із дня виписки. День заповнення платіжної вимоги не врахо­вується.

У платіжній вимозі зазначається призначення платежу та відповідна стаття законодавчого акта, якою передбачене право безспірного стягнен­ня та безакцептного списання коштів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 76 77 78 79 80 8182 83 84 85 86  ... 233