Банківські операції

Відповідальність за обґрунтованість і правильність внесення даних у розрахункові документи у разі безспірного стягнення та безакцептного списання коштів несе стягувач.

Суми недоїмки до бюджету за податками, податковим кредитом, штра­фи, нараховані державними податковими адміністраціями України, стя­гуються у безспірному порядку інкасовими дорученнями (розпоряджен­нями). Інкасове доручення — це розрахунковий документ, який склада­ють фінансові органи, банки, інші підприємства та організації у тих випадках, коли їм надане право безспірного (безакцептного) стягування коштів.

Інкасові доручення (розпорядження) приймаються банками протягом десяти днів із дня виписки. День заповнення інкасового доручення (роз­порядження) не враховується.

У рядку «Призначення платежу» інкасового доручення (розпоряджен­ня) вказується назва законодавчого акта, яким передбачене право без­спірного стягнення коштів (його дата, номер і відповідний пункт), і доку­мент, на підставі якого здійснюється стягнення.

У випадку, якщо в інкасовому дорученні не заповнений рядок «При­значення платежу» або не зроблено посилання на акт чинного законодав­ства, банк повинен повернути його без виконання.

Відповідальність задостовірність даних інкасового доручення (розпоряд­ження) на безспірне стягнення коштів покладається на стягувача, який офор­мив розрахунковий документ та надав його до банку, що його обслуговує.

Документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів приймаються банками незалежно від наявності коштів на рахунках підприємств.

Банки виконують ухвали судів, суддів, постанов прокурорів, слідчих прокуратури, внутрішніх справ та служби безпеки України щодо арешту коштів юридичних та фізичних осіб.

Коли накладається арешт на кошти рахунка юридичної або фізичної особи, банк припиняє списання коштів за розпорядженням власника ра­хунка (в тому числі використання коштів на потреби підприємства та вип­лату заробітної плати і прирівняних до неї платежів), за винятком пла­тежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів.

3.5 Міжбанківські розрахунки та механізм їх здійснення

Міжбанківські розрахунки є важливим елементом грошових розра­хунків. Вони здійснюються між економічними суб’єктами — клієнтами різних банків або різних філій одного банку. В таких випадках виникає потреба переказувати кошти з банку платника в банк одержувача. Між банківськими установами виникає багато відносин, які зумовлюють їх власні взаємні платежі—купівля-продаж валюти, міжбанківські кредитні відносини, надання послуг, купівля-продаж цінних паперів. Тому міжгос­подарські розрахунки не можуть успішно здійснюватися без ефектив­них, надійної й добре організованої системи міжбанківських розрахунків.

Національна система масових електронних платежів (НСМЕП) є внут­рішньодержавною банківською багатоемітентною платіжною системою масових платежів.

Діяльність НСМЕП направлена на виконання її основних функцій, а саме:

—     виконання переказу коштів за операціями, що ініційовані із засто­суванням платіжних карток;

—забезпечення високої безпечності, надійності, швидкості та економіч­ної ефективності виконання операцій із застосуванням платіжних карток.

Спеціальним платіжним засобом НСМЕП є платіжна картка НСМЕП.

Під час проведення переказу коштів у НСМЕП використовується взає- мозалік на основі клірингу.

НСМЕП використовує інформаційні технології, що забезпечують формування, оброблення, передавання та зберігання документів за опе­раціями із застосуванням платіжних карток і формування відповідних документів на переказ коштів у електронній формі.

НСМЕП використовує систему захисту інформації, що забезпечує не­перервний захист інформації, щодо здійснення операцій із застосуванням платіжних карток на всіх етапах її формування, оброблення, передавання та зберігання.

 

« Содержание


 ...  82  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я