Відповідальність за обґрунтованість і правильність внесення даних у розрахункові документи у разі безспірного стягнення та безакцептного списання коштів несе стягувач.
Суми недоїмки до бюджету за податками, податковим кредитом, штрафи, нараховані державними податковими адміністраціями України, стягуються у безспірному порядку інкасовими дорученнями (розпорядженнями). Інкасове доручення — це розрахунковий документ, який складають фінансові органи, банки, інші підприємства та організації у тих випадках, коли їм надане право безспірного (безакцептного) стягування коштів.
Інкасові доручення (розпорядження) приймаються банками протягом десяти днів із дня виписки. День заповнення інкасового доручення (розпорядження) не враховується.
У рядку «Призначення платежу» інкасового доручення (розпорядження) вказується назва законодавчого акта, яким передбачене право безспірного стягнення коштів (його дата, номер і відповідний пункт), і документ, на підставі якого здійснюється стягнення.
У випадку, якщо в інкасовому дорученні не заповнений рядок «Призначення платежу» або не зроблено посилання на акт чинного законодавства, банк повинен повернути його без виконання.
Відповідальність задостовірність даних інкасового доручення (розпорядження) на безспірне стягнення коштів покладається на стягувача, який оформив розрахунковий документ та надав його до банку, що його обслуговує.
Документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів приймаються банками незалежно від наявності коштів на рахунках підприємств.
Банки виконують ухвали судів, суддів, постанов прокурорів, слідчих прокуратури, внутрішніх справ та служби безпеки України щодо арешту коштів юридичних та фізичних осіб.
Коли накладається арешт на кошти рахунка юридичної або фізичної особи, банк припиняє списання коштів за розпорядженням власника рахунка (в тому числі використання коштів на потреби підприємства та виплату заробітної плати і прирівняних до неї платежів), за винятком платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів.
3.5 Міжбанківські розрахунки та механізм їх здійснення
Міжбанківські розрахунки є важливим елементом грошових розрахунків. Вони здійснюються між економічними суб’єктами — клієнтами різних банків або різних філій одного банку. В таких випадках виникає потреба переказувати кошти з банку платника в банк одержувача. Між банківськими установами виникає багато відносин, які зумовлюють їх власні взаємні платежі—купівля-продаж валюти, міжбанківські кредитні відносини, надання послуг, купівля-продаж цінних паперів. Тому міжгосподарські розрахунки не можуть успішно здійснюватися без ефективних, надійної й добре організованої системи міжбанківських розрахунків.
Національна система масових електронних платежів (НСМЕП) є внутрішньодержавною банківською багатоемітентною платіжною системою масових платежів.
Діяльність НСМЕП направлена на виконання її основних функцій, а саме:
— виконання переказу коштів за операціями, що ініційовані із застосуванням платіжних карток;
—забезпечення високої безпечності, надійності, швидкості та економічної ефективності виконання операцій із застосуванням платіжних карток.
Спеціальним платіжним засобом НСМЕП є платіжна картка НСМЕП.
Під час проведення переказу коштів у НСМЕП використовується взає- мозалік на основі клірингу.
НСМЕП використовує інформаційні технології, що забезпечують формування, оброблення, передавання та зберігання документів за операціями із застосуванням платіжних карток і формування відповідних документів на переказ коштів у електронній формі.
НСМЕП використовує систему захисту інформації, що забезпечує неперервний захист інформації, щодо здійснення операцій із застосуванням платіжних карток на всіх етапах її формування, оброблення, передавання та зберігання.
» следующая страница »
1 ... 77 78 79 80 81 8283 84 85 86 87 ... 233