У «Руській Правді» діяли статті, за якими ті, хто вчинив вбивство, повинен сплатити залежно від того, хто був убитий, а також відповідно до розміру завданої шкоди людині — різні штрафи (вирі) [102, с. 59].
В Київській Русі грошовою одиницею була гривня, тобто функт срібла (у минулому — нашийна прикраса, яка «висіла коло гриви»).
Гривню як грошову одиницю запровадив український князь Володимир Великий (980-1015). Меншими грошовими одиницями були: ногата, куна, різана, вівериця [102, с. 60].
Кредити у Київський Русі в той час надавали під 20-25% річних (що подібне до сучасних комерційних банків, де клієнтам надають кредити під 25% річних).
Занепад державних фінансів України княжої доби почався з 1349 р., коли польський король Казимир Великий завоював Галичину, частину Волині; тоді ж Україна почала втрачати свою самостійність, а разом з нею і державні фінанси.
Особливості фінансового механізму України-Руси після татаро- монгольської навали такі: десяту частину всіх доходів перерозподіляли і давали у ставку завойовників [102, с. 61].
У XII ст. структура фінансового механізму України-Руси поповнилася ще двома елементами: правовим та нормативним забезпеченням. «Руська Правда» — перший збірник законів України-Руси — була правовим полем не тільки Київської Русі, а й Галицько-Волинського князівства. А коли на ослаблену Україну напала Литва, то «Руська Правда» стала основним правовим документом і цієї держави, який був пізніше переписаний у «Литовський Статут».
Остання згадка про використання статей «Руської Правди» датована 1840 р. на Правобережній Україні. «Отже, створений князем України-Руси Ярославом Мудрим (і його синами та онуками) перший збірник законів як правова основа функціонування фінансового механізму організації економіки України діяв вісімсот років. В історії подібних фактів мало, хіба що американська конституція, яка діє понад 200 літ» [102, с. 62].
«Руську Правду» використовували з 1040 до 1840 р. Окрім Литовської доби ці роки повністю охопили другий період розвитку державності України — Козацьку республіку. Реєстрові козаки податків не платили, нереєстрові козаки платили незначні податки. Козацьку скарбницю поповнювали здебільшого з прямих податків, які сплачувало міське і сільське населення.
«Фінансовою діяльністю на Січі займалися: шафар — скарбник січового скарбу; кантаржей — наглядач за вагою і мірою; довбиш, окрім обов’язків оповісника, забезпечував збирання хліба і підвід з паланок на потребу війська» [102, с. 63].
Серед фінансових методів козацької доби (XVГ—XVШ ст.) переважали оподаткування, оренда, регалії; найважливішими фінансовими важелями були податки, натуральні повинності, ціна, зовнішні надходження (військова здобич, царське «жалованье»). За оцінками спеціалістів річний бюджет Запорізької Січі становив понад 200 тис. крб. Порівняно з сьогоднішніми мірками ця сума складає 10—12 млн американських доларів. Проте, як свідчать історичні дані, реальні бюджетні можливості Січі були набагато більші, оскільки багато потреб забезпечувала особиста козацька служба (виконання безоплатної роботи, розрахунки в натуральній формі) [102, с. 63].
Правовим та нормативним забезпеченням функціонування фінансового механізму організації економіки України козацьких часів були: торгова грамота; Новоторговий статут; Московсько-Переяславський договір; постанови Малоросійського приказу; укази російських царів; постанови Малоросійської колегії; рішення Сенату; різні маніфести; указ імператриці Катерини II «Грамота на право вільності і переваги благородного російського дворянства» тощо [102, с. 64].
Як випливає із історичного аналізу, у ХУЛ—ХХ ст. банківська система на територіях України, що входили до складу імперії, була тісно пов’язана з її розвитком у Росії. Першим банком у Російській імперії був Державний Зайомний банк, заснований в 1754 р. Він надавав кредити під заставу маєтків. В Україні такі кредити почали надавати лише з 1783 р. За часів Катерини II були введені в обіг паперові гроші, що обмінювалися на мідні монети. Для зручності обміну було створено в 1769 р. у Петербурзі та Москві Асигнаційний банк, який в 1781 р. відкрив свої відділення у Києві, Ніжині, Харкові, а в 1782 р. — у Херсоні.
» следующая страница »
1 ... 50 51 52 53 54 5556 57 58 59 60 ... 381