Економічний валютний ризик — це ризик зміни вартості активів чи пасивів банків внаслідок майбутніх змін курсу. Аналізують економічний валютний ризик за допомогою таких показників: баланс банку; питома вага валютних кредитів, які виражені у національній валюті та видані за рахунок коштів, залучених у національній валюті; питома вага створених резервів за валютними кредитами, виражених у національній валюті, в обсязі загальних резервів банку на покриття збитків за кредитами; питома вага позитивної чи негативної курсової різниці в обсязі валютних операцій банку тощо.
Ризик переводу — це ризик зміни вартості активів і зобов’язань банку, пов’язаний зі зниженням курсу валюти. Потребує переоцінки активів і статутного капіталу банку, вираженого у валюті. Його аналізують та оцінюють за даними щодо руху вартості валют і прогнозів зміни курсу.
Ризик угоди зумовлюється невизначеністю вартості в національній валюті майбутньої угоди, укладеної в іноземній валюті. Щоб повністю оцінити цей вид ризику слід проаналізувати такі моменти:
— частку хеджування у конверсійних угодах, валютних свопів (рівновеликі кредити з однаковими строками, сумами і способами погашення, виражені в різних валютах у двох банках різних країн), угод «СПОТ»(купівля-продаж валюти в обумовлену на майбутнє дату за обумовленою ставкою);
— наявність і питому вагу взаємних заліків ризиків за активами і пасивами (визначають, віднімаючи суму валюти, яка надійшла, від усієї вивезеної валюти);
— частку великих валютних угод, динаміку операційних витрат за валютними операціями, швидкість розрахунків, обсяг угод між філіями, кількість застрахованих угод;
— збалансованість активів та зобов’язань банків за видами валют і строками; частку форвардних, ф’ючерсних, акційних операцій у зовнішньоекономічній діяльності банку.
Крім зазначених факторів, на валютний ризик банку впливає індекс ефективного валютного курсу.
Внутрішні ризики залежать від виду і специфіки банку, характеру його діяльності, тобто операцій, а також від складу його партнерів. Внутрішні ризики доцільно поділити на:
1. Ризики, які пов’язані з видом банку.
2. Ризики, пов’язані з характером банківських операцій: відсотковий ризик; портфельний ризик; ризик падіння загальноринкових цін; ризик інерції; транспортний ризик; лізинговий та факторинговий ризики.
3. Ризики, пов’язані зі специфікою клієнтури банку.
Діяльність універсального комерційного банку також універсальна, тобто вони займаються практично всіма видами банківських послуг (кредитними, розрахунковими та фінансовими). Зокрема, в останній час універсальні комерційні банки виконують дещо нетрадиційні операції, наприклад операції з різними видами цінних паперів, лізинг, факторинг, кліринг і т. ін.
Спеціалізовані комерційні банки в своїй діяльності орієнтуються в основному на надання конкретних послуг, тобто мають чітко виражену товарну орієнтацію, наприклад, інвестиційні, інноваційні, іпотечні, депозитні, клірингові та інші. послуги. Інші спеціалізуються на обслуговуванні визначених категорій клієнтів за галузевими (сільськогосподарські, будівничі, промислові) або функціональними (біржові, страхові, трастові) ознаками.
Також має місце так звана ринкова орієнтація ринків, тобто вони можуть бути регіональними, міжрегіональними, транснаціональними.
Вид і рівень внутрішніх ризиків, з якими стикаються різні види комерційних банків в основному залежать від специфіки їх діяльності.
У спеціалізованих комерційних банках, наприклад інноваційних, зустрічаються переважно ризики, пов’язані з кредитуванням нових технологій. Причини підвищення ризику можуть бути такі:
—використання нової технології розпочато дуже рано, ще до того, як затрати на виробництво були приведені у відповідність з реальним рівнем ринкових цін;
» следующая страница »
1 ... 180 181 182 183 184 185186 187 188 189 190 ... 381