Структуру юридичної відповідальності в кредитно-банківській сфері слід розглядати через призму всіх видів юридичної відповідальності, хоча кримінальна найбільш близька до запропонованого об’єкта дослідження, оскільки лише комплексне використання наявних засобів впливу поряд з іншими правовими та економічними інструментами може забезпечити правомірну поведінку та ефективне функціонування суб’єктів кредитно- банківської сфери.
У широкому розумінні під юридичною відповідальністю розуміється зобов’язання певної особи відповідати за вчинені незаконні дії: скоєння злочинів, невиконання цивільно-правових обов’язків, порушення фінансової дисципліни, спричинення матеріальних та моральних збитків тощо.
Основний принцип юридичної відповідальності полягає в тому, що вона настає лише за ті дії чи бездіяльність правопорушника, які передбачені Законом. Кримінальна, адміністративна, цивільно-правова чи інші види юридичної відповідальності визначені у законодавчих актах відповідних галузей матеріального права. При цьому слід мати на увазі, що режим кримінальної відповідальності передбачає відповідальність певних фізичних осіб (у тому числі службових), а цивільно-правова відповідальність може бути застосована як до фізичних, так і до юридичних осіб.
Існує думка, що юридична відповідальність — закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов’язок правопорушника зазнати примусового позбавлення певних цінностей, що належали йому.
Для суб’єктів кредитної діяльності, відповідних посадових осіб та фахівців, надто важливі знання юриспруденції, в тому числі кримінального права України , тому що воно дає класифікацію складам злочинів, які можуть скоюватися різними категоріями осіб (конкурентами, співробітниками банку, позичальниками) в межах виконання банками кредитної політики, та санкції, що наступають за їх вчинення.
Ці знання потрібні для профілактики та нейтралізації загроз при підготовці та виконанні кредитного договору з метою запобігання виникненню так званих «проблемних» кредитів, які вимагають застосування кримінально-правового механізму.
Перед тим, як розглядати це питання далі, на думку авторів, необхідно звернутися до визначення злочину взагалі. Злочин, відповідно до частини 1 ст. 11 КК України — передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб‘єктом злочину. З цього поняття злочину випливають такі ознаки: наявність діяння, передбаченість діяння саме Кримінальним кодексом, суспільно небезпечний характер вчиненого діяння, винність особи у вчиненні діяння, а також вчинення діяння суб‘єктом злочину. До речі, остання ознака є новою у визначенні злочину, оскільки попередній КК України 1960 р. її не містив.
Тільки тоді, коли має місце протиправне діяння, тобто дія чи бездіяльність ми можемо говорити про злочин. Злочинна дія — це завжди активна форма поведінки особи, а злочинна бездіяльність являє собою пасивну форму поведінки людини, тобто суб‘єкт має певні обов‘язки, які покладені на нього законом, але не виконав їх. Передбачене діяння Кримінальним законом з наступною ознакою злочину. Інакше кажучи злочин має місце лише тоді, коли діяння безпосередньо передбачено Особливою частиною КК України. У ранньому випадку ми говоримо про протиправність дії чи бездіяльності. Суспільна небезпека (наступна ознака злочину), на думку М.І.Бажанова, це здатність діяння, властивість діяння завдавати істотної шкоди правопорядку (існуючим суспільним відносинам), або здатність ставити ці відносини (правопорядок) під реальну загрозу заподіяння такої шкоди, створювати загрозу заподіяння істотної шкоди. Оскільки ця ознака виражає соціальну сутність злочину, її називають матеріальною. Теорія кримінального права двома критеріями визначає суспільну небезпеку: характером і ступенем. Характер суспільної небезпеки є якісним показником, що визначається групою соціальних цінностей, на які посягає злочин, а також співставленням у межах одного і того самого об’єкта окремих складів злочину. А ступінь суспільної небезпеки є кількісним показником, на нього в межах окремого складу злочину впливають форма вини, мотив, мета злочину, тяжкість наслідків.
» следующая страница »
1 ... 135 136 137 138 139 140141 142 143 144 145 ... 381