• страхування окремих угод (у випадках, коли специфіка виробничої діяльності постачальника зумовлює необхідність укладання угод з різними платниками на достатньо великі суми). В цьому разі обумовлюється гранична сума кожного такого замовлення відповідно до умов поставки товарів і надання послуг протягом певного часу.
Гранична сума за факторинговими операціями становить 50 % від граничного розміру установи банку на одного позичальника при звичайному кредитуванні.
Рішення про надання факторингових послуг приймається кредитним комітетом відповідної установи банку залежно від граничного розміру факторингових послуг.
Після обробки всіх даних і укладення факторингового договору банк надсилає всім платникам листи-повідомлення.
Якщо під час дії договору з’являється новий платник, то відносно нього формується і опрацьовується аналогічна інформація.
Плата за факторингове обслуговування (за звільнення від ведення обліку, страхування від появи сумнівних боргів) розраховується у процентному відношенні до суми рахунка-фактури.
Розмір процентної ставки встановлюється залежно від масштабів і структури виробничої діяльності постачальника та якості його покупців, а також оцінки банком ризиків щодо неповернення платежів. Відсоткова ставка не повинна бути меншою від діючої відсоткової ставки за звичайними кредитами.
Для здійснення факторингових операцій клієнт надає банку копію ра- хунка-фактури, виставленого покупцю продукції, лист банку, який обслуговує платника, про здійснення факторингової операції та вказівки змінити найменування та рахунок постачальника на реквізити банку, що здійснює факторингову операцію.
Лист залишається в банку, який обслуговує платника, а факторингові операції оформлюються меморіальними ордерами. Перший примірник ордера залишається в банку, другий надсилається постачальнику.
Банк може попередньо сплатити клієнту до 50 % вартості придбаних ра- хунків-фактур. Решта суми рахунків-фактур перераховується клієнту в міру отримання коштів від платників після покриття заборгованості перед банком.
Дія договору може бути припинена:
• за взаємною угодою сторін;
• за бажанням клієнта за умови погашення заборгованості перед банком із попереднім повідомленням банку у строк, обумовлений у договорі;
• за бажанням банку з попереднім повідомленням постачальника у строк, обумовлений у договорі.
Після розірвання договору банк повинен повідомити платників, з якого саме часу платежі повинні надходити на користь постачальника.
4. Форфейтинг
Форфейтинг, на відміну від факторингу, є одноразовою операцією, пов’язаною із стягненням коштів шляхом перепродажу придбаних прав на товари та послуги. Форфейтингові операції відображаються в бухгалтерському обліку аналогічно із факторингом.
Виникнення ринку форфейтування викликано змінами в структурі світової економіки, які відбулися наприкінці 50-х — початку 60-х років, коли ринок продавця товарів виробничого призначення поступово перетворювався на ринок покупця цих товарів. Значний розвиток міжнародної торгівлі супроводжувався тенденцією росту, що посилювалась, змусив імпортерів подовжити термін традиційного 90-180-денного комерційного кредиту. Цей час характеризується зниженням рівня митного протистояння, що утворився внаслідок повоєнної депресії. Відродження торгових відносин між країнами Західної і Східної Європи і зростаючої значимості у світовій торгівлі країн Азії, Африки і Латинської Америки створили безліч фінансових труднощів, у першу чергу, у західноєвропейських експортерів. Більш того, поява цих нових ринків прийшлася на час, коли існуючі банки були не в змозі запропонувати послуги, очікувані експортерами. Таким чином, інструменти форфейтування з’явилися як відповідь на незадоволений і постійно зростаючий попит на міжнародні позики.
» следующая страница »
1 ... 238 239 240 241 242 243244 245 246 247 248 ... 278