Банківська справа

— місцевим авіакомпаніям. Такого роду угоди можуть здійснюватись між різними країнами. Так, у 80-х роках «Pan American» фінансував свої нові аеробуси за угодами «дабл діп» між Францією і США.

Порядок здійснення лізингових операцій відображена нижче (рис. 13.3).

Рис.13.3. Порядок здійснення лізингових операцій

1 — замовлення на обладнання; 2 — плата за обладнання; 3 — обладнання; 4 — орендні платежі.

Так як лізинговій компанії часто не вистачає власних коштів для здійснення лізингових операцій, вона може залучати позики. Така опера­ція отримала назву лізингу з додатковим залученням коштів (рис. 13.4). Підраховано, що більше 85% всіх угод за лізингом є лізингом із залучен­ням коштів. Орендодавець бере довгострокову позику у одного або де­кількох кредиторів на суму до 80% вартості активів, що надаються в орен­ду ( без права регресу на орендаря), причому орендні платежі і обладнання служать забезпеченням позики.

Рис. 13.4. Порядок здійснення лізингу з додатковим залученням коштів

1            — замовлення на обладнання;

2            — 80%-ва позика без права регресу на орендаря;

3            — плата за обладнання; 4 — платежі по позиці;

5 — обладнання; 6 — орендні платежі.

Часто лізинг здійснюється не прямо, а через посередника (рис. 13.5).

Рис. 13.5. Порядок здійснення лізингу через посередника

для виробничої діяльності. Тоді воно продає це обладнання лізинговій ком­панії, а остання здає його в лізинг тому самому підприємству. У підприєм­ства відбувається тимчасове вивільнення грошових коштів (рис. 13.6).

Лізингова

компанія

1

Підприємство

Рис. 13.6. Порядок здійснення зворотного лізингу

1 — вартість обладнання; 2 — орендні платежі.

Таку угоду використовують і тоді, коли у підприємства низький рівень доходів, і, відповідно, воно не може повністю скористатися пільгами з при­скореної амортизації і оподаткування прибутку. Воно здійснює угоду, а лізингова компанія отримує податкові пільги. У відповідь вона знижує став­ку орендної плати.

Останнього часу отримала поширення практика укладання угод між виробниками обладнання і лізинговими компаніями. У відповідності до цих угод виробник від особи лізингової компанії пропонує клієнтам фінан­сування своєї продукції за допомогою лізингу. Таким чином, лізингова компанія використовує торгову мережу постачальника, а постачальник розширює межі збуту своєї продукції. Ці угоди, що отримали назву «допо­мога в продажу» (sales-aid), застосовуються, як правило, для обладнання низької вартості — від 5 до 20 тис. дол.

При постійному і тісному співробітництві підприємств із лізинговими компаніями можливе укладання угод з надання лізингової лінії (lease-line). Ці угоди аналогічні банківським кредитним лініям і дозволяють орендарю брати додаткове обладнання в лізинг без укладання кожен раз нового кон­тракту.

3.   Факторингові операції банків

Однією з найбільш поширених посередницьких послуг комерційних банків у даний час є факторинг. Факторинг уперше виник у США на­прикінці XIX ст., потім він знайшов застосування в промислово розвину­тих країнах Західної Європи. Особливо широко факторинг почав застосо­вуватися в практиці комерційних банків у 80-ті роки XX ст., в період стійко­го економічного піднесення західних країн. Кількість факторингових компаній зросла в 3,6 разу, причому в їхньому сукупному обороті в 2 рази зменшилася частка Америки і в 1,5 разу зросла частка Західної Європи.

За кордоном факторинг є простим способом отримання фінансування для дрібних і середніх компаній. Як правило, кредитні установи вимага­ють від них гарантій більше звичайних, а процентна ставка за кредитами майже завжди вища, ніж для великих фірм. Факторингові ж компанії, на­впаки, спеціалізуються на наданні послуг саме таким невеликим підприє­мствам.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 235 236 237 238 239 240241 242 243 244 245  ... 278