Аваль у міжнародній практиці можна розглядати як безвідзивну і безумовну гарантію про оплату на певну дату, що видається гарантом, якби він сам був боржником. Це найбільш зручна і надійна форма страхування для форфейтера.
Бюргшафт (поручительство) — оголошення зобов’язання, прив’язаного до певного контракту. Але у зв’язку з тим, що контракт не залежить від правового обґрунтування, то ця форма гарантії при форфейтуванні менше застосовується. Як правило, форфейтер зневажає необхідністю перевірки законності всіляких документів, акцептуючи бюргшафт тільки після підтвердження, що поставки товарів відповідним чином завершені. Ця обставина значною мірою скорочує сферу застосування даної форми гарантії.
Щодо протікання угоди, то часто зацікавлені експортери звертаються до форфейтера на ранньому етапі угоди. Експортер, будучи часто не в змозі самостійно запропонувати імпортеру середньостроковий кредит, задовго до укладання експортного контракту захоче з’ясувати, чи є, в принципі, можливість організації форфейтованого фінансування на покриття витрат з експорту. Форфейтер, незнайомий із усіма необхідними подробицями, буде не в змозі зробити остаточну пропозицію, але повідомить, можливе або ні таке фінансування і назве приблизні дисконтні ставки. Після цього експортер зможе на цій основі продовжити переговори і, якщо необхідно, узгодити витрати з можливого форфейтування його дебіторської заборгованості. Нарешті, форфейтер робить експортеру пропозицію надати необхідні кошти за фіксованою ставкою, хоча поки ця пропозиція приймається експортером, може пройти певний час. Цей оп- ціонний період (період вибору), протягом якого не стягається ніякої комісії, як правило, не перевищує 48 годин. Можливий і більш тривалий (до 1-3 місяців) період опціона, але в цьому випадку утримується опціон- на комісія.
Набагато більш важливий проміжок часу від моменту угоди про купівлю векселів до фактичного постачання, оскільки підготовка фінансування, як правило, проходить від моменту відвантаження товарів. Протягом цього періоду форфейтер пов’язаний домовленістю форфейтувати зобов’язання за фіксованою ставкою на весь термін або аж до встановленої дати, коли експортер зобов’язаний надати узгоджені документи. Експортер може анулювати контракт із форфейтером тільки за взаємною згодою з ним, сплативши при цьому належну форфейтеру неустойку.
Можна зробити висновок, що форфейтування служить найбільш юридично поширеним засобом рефінансування зовнішньоторговельного комерційного кредиту.
Переваги форфейтування для експортера пов’язані, у першу чергу, із повним перенесенням валютних, комерційних, політичних, переказних й інших видів ризику на форфейтера (банк), що робить форфейтування найбільш вигідним для продавця.
5. Операції з банківськими металами
Організація торгівлі банківськими металами регламентована Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18 листопада 1997 р. № 637/97-ВР, а також «Положенням про організацію торгівлі банківськими матеріалами на валютному ринку України», затвердженим постановою Правлінням Національного банку України 24 лютого 1998 р. № 65.
До дорогоцінних металів належать золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).
Банківськими металами називають дорогоцінні метали (золото, срібло, платина, метали платинової групи), доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також моменти, вироблені з дорогоцінних металів.
» следующая страница »
1 ... 241 242 243 244 245 246247 248 249 250 251 ... 278