Банківська справа

умови повернення об’єкта лізингу;

умови страхування об’єкта лізингу;

порядок використання амортизаційних відрахувань;

відповідальність сторін.

Класифікація лізингових операцій

Поновлюваний

лізинг

Прямий

лізинг

І

Непрямий

лізинг

]

Строковий

лізинг

]

угода лізингу поновлюється після закінчення першого строку угоди

передача в оренду майна здійснюється через третю особу

власник майна сам виступає лізингодавцем

здійснюється одноразова оренда

І

Оперативний

лізинг

Фінансовий

лізинг

лізингодавець передає лізингоодержувачу у платне користування майно, що належить лізингодавцеві, на строк не більше строку його повної амортизації, з обов’язковим поверненням лізингодавцю. При цьому право власності на передане в лізинг майно залишається у лізингодавця протягом усього строку лізингу

І

лізингодавець купує майно на замовлення лізингоодержувача з подальшою передачею його у платне користування лізингоодержувачу на строк не менше строку його повної амортизації. Після закінчення строку фінансового лізингу право власності на об’єкт лізингу переходить до лізингоодержувача за умови виконання всіх умов договору лізингу        

Рис. 13.2. Класифікація лізингових операцій комерційних банків

Строки лізингу визначаються за домовленістю сторін відповідно до виду лізингу та чинного законодавства. Відповідно передача об’єкта лізингу лізингодавцем лізингоодержувачу здійснюється у строки і на умовах, виз­начених у договорі лізингу.

Об’єкт лізингу протягом усього строку дії договору лізингу є власністю лізингодавця, тобто лізингове обладнання виступає заставним забезпечен­ням угоди.

Плата за користування об’єктом лізингу вноситься лізингоодержува- чем у вигляді лізингових платежів. Лізингові платежі включають:

•    суму, що відшкодовує повну вартість лізингового майна;

•                суму, що сплачується лізингодавцю як відсоток за наданий кредит для придбання майна за договором лізингу;

•                комісійну винагороду лізингодавцю;

•                суму страхових платежів за договором страхування об’єкта лізингу;

•                інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження об’єкта

лізингу після передачі лізингоодержувачу покладається на лізингоодержу­вача, якщо інше не передбачено договором лізингу.

Усі види громадської відповідальності, які можуть виникнути у зв’язку з використанням орендованого майна, а також витрати на поточний і капі­тальний ремонт орендованого майна несе орендар.

Користувач повинен застрахувати одержане майно на повну суму лізин­гової угоди. У разі, якщо страхувальником майна, що надається в лізинг, виступає банк (лізингодавець), то лізингоодержувач повинен компенсу­вати всі витрати лізингодавця зі страхування майна.

Амортизаційні відрахування на надане в лізинг майно обчислюються згідно з чинним законодавством України, а бухгалтерський облік та звітність за лізинговими операціями ведуться згідно з П(С)БО 14.

Привабливість лізингу для клієнта обумовлена тим, що для його здійснення не потрібна одноразова мобілізація фінансових ресурсів у розмірі повної вартості придбаного активу. Це особливо важливо, коли інвестиційні потреби фірми, які пов’язані з використанням складної до­рогої техніки чи техніки з високим ризиком морального зносу, перевищу­ють на даний момент її фінансові можливості.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 230 231 232 233 234 235236 237 238 239 240  ... 278