Оцінка обсягів операцій із цінними паперами в цілому та за видами операцій
Визначення структури обсягів операцій із цінними паперами за видамии операцій
Оцінка залишків цінних паперів у цілому та за видами згідно з балансом банку
Визначення структури залишків цінних паперів у цілому та за видами згідно з балансом банку
Аналіз динаміки залишків цінних паперів за абсолютним розміром та структурою в аналізованому періоді
Загальна оцінка змін, що характеризують динаміку операцій із цінними паперами за відповідний період, та визначення напрямків їх подальшого розвитку
Рис. 10.6. Послідовність етапів загального аналізу операцій із цінними паперами
Із метою визначення раціональності та правомірності розміщення коштів у процесі аналізу необхідно дати оцінку відповідності джерел придбання цінних паперів напрямкам вкладень.
Джерелами формування коштів, які спрямовуються на придбання цінних паперів, є прибуток банку, залучені кошти та кошти клієнтів, що своїм цільовим призначенням мають придбання цінних паперів за дорученням клієнтів.
Напрямки подальшого використання цінних паперів залежать від джерел їх утворення:
• портфель інвестицій банку в цінні папери має формуватись за рахунок власних коштів банку;
• цінні папери для перепродажу мають купуватися за рахунок власних та залучених коштів;
• портфель цінних паперів, придбаних за дорученням клієнтів, має формуватись за рахунок коштів клієнтів.
Дуже негативним явищем є придбання цінних паперів для брокерської діяльності за рахунок клієнтів.
При оцінці портфеля цінних паперів необхідно виходити з того, що інвестиційна політика банку може бути активною і пасивною.
Активний портфель включає недооцінені або високоризикові цінні папери. Активний підхід містить велику спекулятивну складову та характеризується не лише грою на майбутніх цінах та відсоткових ставках, а й наданням дилерських послуг та постійних котирувань цін покупця та продавця.
Пасивний портфель цінних паперів є добре диверсифікованим, а його ліквідність, ризик і доходність відповідають середньоринковим.
Розрізняють декілька типів портфелів цінних паперів:
• портфелі росту орієнтовані на цінні папери, курсова вартість яких зростає на фондовому ринку. Ціль таких портфелів полягає у збільшенні капіталу (добробуту) інвесторів;
• портфелі доходу орієнтовані на цінні папери, що забезпечують високу та стабільну доходність;
• портфелі ризикованого капіталу складаються переважно з цінних паперів молодих компаній або підприємств «агресивного» типу, що обрали стратегію розширення виробництва шляхом освоєння нових видів продукції;
• збалансовані портфелі є комбінацією паперів різного типу. Такий портфель може складатися як за рахунок ризикованих цінних паперів, так і тих, що забезпечують стабільний поточний доход. Таким чином, цілі приросту капіталу і отримання високого доходу за умови мінімізації фінансового ризику бувають збалансованими;
• спеціалізовані портфелі орієнтовані на окрему групу цінних паперів (галузеву, регіональну тощо).
Головна мета в формуванні портфеля та визначенні його структури полягає в досягненні оптимальної комбінації між ризиком та доходом інвестора. Зменшення ризику досягається за рахунок диверсифікації портфеля, тобто комбінації в ньому цінних паперів різних компаній. Диверсифікація зменшує ризик за рахунок того, що можливі вірогідні невисокі доходи за одними цінними паперами будуть компенсуватися за рахунок прибутку за іншими. Мінімізація ризику досягається за рахунок включення в портфель цінних паперів різних галузей, не пов’язаних тісно між собою, щоб уникнути синхронності коливань ділової активності. В дев’ятій лекції показано, що більша частина ризику портфеля усувається, якщо в нього входить від 8 до 20 видів цінних паперів. Проте диверсифікація портфеля усуває тільки ризик, пов’язаний з придбанням паперів конкретних компаній. Ринковий ризик, обумовлений загальною економічною кон’юнктурою, диверсифікацією не усувається.
» следующая страница »
1 ... 182 183 184 185 186 187188 189 190 191 192 ... 278