Історії держави і права зарубіжних країн

Скарбницею храму богині Афіни завідували 10 скарбників свя­щенних скарбів. Це була окрема від державної скарбниця, але дер­жава в разі потреби часто нею користувалася (у вигляді позик). Були також скарбниці храмів інших богів.

У середині IV ст. До н. Е. Створили касу для розподілу "театраль­них" грошей між населенням. Нею завідувала окрема колегія скарб­ників. Кошти колегії складалися зі залишків державного бюджету. Наприкінці IV ст. До н. Е. Ці кошти передусім почали використову­вати на військові цілі, для чого було створено окрему військову скарбницю. Очолював її скарбник військового фонду.

На місцях, у філах, діяли спеціальні урядовці (їх обирали На­родні збори по одному на філу) — полети, котрі відповідали за збирання податків і мита в дохід держави, укладали від імені дер­жави угоди з орендаторами її маєтків, копалень та іншими, прода­вали конфісковані землі, майстерні.

Обирали в Афінах і службовців державної поліції (в широкому розумінні цього слова). До них належали астиноми, які відпові­дали за чистоту, наглядали за будівельними роботами, благоуст­роєм міста; агораноми — наглядали за ринками, якістю продоволь­чих товарів; метрономи — контролювали за мірами і вагами; сито- філаки — контролювали ціни на ринках; інспектори портів і гава­ней (митна служба); урядовці, котрі стежили за порядком під час видовищ, свят тощо. Це були колегіальні органи, по десять осіб у кожному. Обирали їх Народні збори шляхом жеребкування. Існу­вали й інші службові посади.

Геліея, або суд присяжних. Утворена в результаті реформ Соло­на. Складалася з 6 тис. Членів (геліастів), яких за жеребом щорічно обирали архонти з-поміж повноправних громадян чоловічої статі кожної філи (по 600 осіб), які досягли 30-річного віку. Після же­ребкування геліасти складали клятву, потім, також жеребкуванням, у делегації кожної філи визначали по 500 основних суддів і 100 запасних. Утворювалось у такий спосіб десять колегій — дикасте- рій. Кожна колегія виконувала свої безпосередні функції упродовж місяця. В разі потреби (для розгляду важливих справ) скликали дві—три колегії разом. У повному складі геліея засідала рідко. Вона діяла передусім як найвищий суд країни в ролі першої і другої (апеляційної) інстанцій, а також здійснювала контроль за діяльніс­тю службових осіб, заслуховувала їхні звіти (докимасія), притягала в разі потреби до відповідальності. Геліея брала активну участь у процесі законодавства: їй належало право вирішувати долю зако­нопроекту, прийнятого Народними зборами.

Ареопаг. У Стародавніх Афінах — найвищий орган судової та політичної влади. Він контролював роботу службових осіб, діяль­ність Народних зборів, затверджував їхні рішення, мав судові й релігійні функції. Після реформ Ефіальта (462 р. До н. Е.) Ареопаг втратив політичне значення і став органом майже виключно судо­вим, частково — релігійним. До його складу входили діючі й ко­лишні архонти, які успішно пройшли докимасію. Члени ареопагу обиралися на все життя, щорічно звітували про свою діяльність, їх можна було притягнути до відповідальності. Винних засуджували, і вони втрачали свою посаду. Засідання ареопагу відбувалися на пагорбі Ареса і були переважно закритими. Головував на засідан­нях архонт — басилей. Крім розгляду судових справ, про що йти­меться далі, ареопаг доглядав священні місця, святині, стежив за мораллю, додержанням звичаїв. Народні збори іноді доручали аре­опагу проводити розслідування антидержавних злочинів, про ре­зультати якого треба було доповісти на зборах, після чого справа передавалась на розгляд геліеї.

Судова система. Судові органи Афінської держави також за­знали певних змін. Найдавнішим судовим органом країни був ареопаг, після нього — суд ефетів. Солон утвердив як найвищий судовий орган країни геліею — суд присяжних. При Пісістраті для розгляду дрібних справ, полегшення громадянам можливості вирі­шувати свої справи були створені суди за демами. Згодом створено ще інші судові органи — колегію одинадцяти та колегію тридцяти (згодом — колегію сорока). Крім того, для розгляду цивільних справ існував суд діететів — третейських суддів. Були також своє­рідні спеціальні суди, зокрема у справах заморської торгівлі, копа­лень, щодо порушення порядку проведення містерій та ін. Розгля­немо детальніше судові органи Афінської держави.

 

« Содержание


 ...  63  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я