Сучасна ринкова економіка характеризується широким застосуванням маркетингу в діяльності підприємств різної галузевої спрямованості. Проте, в даний час використання маркетингового і рекламного інструментарію недостатньо для завоювання нових і утримання старих ринкових позицій. Тому визначальним елементом розвитку підприємства є інноваційна діяльність, яка виражається в таких зовнішніх і внутрішніх аспектах функціонування підприємства як упровадження нових форм управління, випуск нових товарів, вдосконалення поточних комунікаційних і стимулюючих процесів і ін.
Для завоювання нових ринків вітчизняним підприємствам необхідно використовувати весь інструментарій маркетингового управління [2].
Сучасна маркетингова наука виділяє близько двадцяти інструментів маркетингового управління [1]. Доцільно виділити наступні блоки інструментів маркетингу:
1. Товарно-місткісний (сегментація, визначення маркетингових цілей і стратегій);
2. Ринковий (збір, систематизація, аналіз маркетингової інформації, розробка нових товарів, ціноутворення);
3. Просування (стимулювання збуту, вдосконалення бізнес-процесів трейд-маркетингу, сервіс, дистрибуція);
4. Вплив (використовування інструментів електронної комерції, маркетинг прямого відгуку);
5. Позиційний (диференціювання цільових ринків, інтеграція маркетингових комунікацій);
6. Виконавський (організація маркетингу, оцінка ефективності маркетингу, аналіз маркетингового клімату, оцінка технологічних процесів);
7. Марочний (вивчення чинників привабливості торгової марки, формування матеріальних/ нематеріальних вигод).
Проведені дослідження свідчать про те, що більшість підприємств є сильними у використанні двох- трьох інструментів, а інші використовуються неефективно і їх вплив на зростання економічних показників діяльності суб'єктів ринку незначний. Найчастіше і широко застосованими є інструменти дослідження, сегментації і просування.
Збалансоване по структурі використання інструментів маркетингового управління при побудові організаційно-економічного механізму допоможе побудувати ефективну комунікаційну політику із споживачем для виходу на задані темпи економічного зростання підприємства і забезпечити «замкнутий» інформаційний цикл, який дозволить накопичити і зберегти необхідну аналітичну інформацію.
В умовах мінливості зовнішнього оточення і жорсткої конкуренції підприємства повинні здійснювати налаштування організаційно-економічного механізму на раціональну взаємодію внутрішнього і зовнішнього середовища за допомогою використання інструментарію маркетингового управління в рамках довгострокової стратегії маркетингу. Остання повинна базуватися на принципах маркетингового управління і дозволяти своєчасно адаптуватися до змін середовища на користь підтримки конкурентноздатного статусу підприємства.
Вивчення вітчизняних і зарубіжних публікацій по маркетингу [1-4], логічний аналіз їх змісту, зіставлення різних думок фахівців показали, що у вітчизняній і зарубіжній літературі по маркетингу немає єдиної думки про використання поняття «маркетингове управління», а в окремих випадках це поняття використовується тотожно з поняттям «управління маркетингом». На нашу думку, «маркетингове управління» є ширшим поняттям, тоді як термін «управління маркетингом» визначає системне використання окремих інструментів маркетингу в комерційній діяльності підприємства. На основі узагальненого критичного аналізу наявних елементів понятійного апарату можна дати наступні визначення.
» следующая страница »
1 ... 127 128 129 130 131 132133 134 135 136 137 ... 293