Переваги і недоліки проектно-цільових організаційних структур представлені в табл. 13.2.3.
Таблиця 13.2.3.
|
Переваги |
Недоліки |
|
Проект має цілісну горизонтальну, цільову направленість, що забезпечується широкими повноваженнями керівника проекту |
Виникає дублювання функціональних сфер і зниження ефективності використання ресурсів |
|
Реалізується пряме підпорядкування співробітників керівнику проекту і таким чином досягається однозначність спрямованості зусиль цих співробітників |
Керівник проекту зазвичай формує додатковий запас ресурсів, які в більшості випадків не використовуються |
|
Скорочуються комунікаційні зв’язки від співробітників до керівника проекту і від нього до вищого керівництва «материнської» компанії |
Знижується технологічність у функціональних сферах |
|
Проектна структура має постійний принцип функціонування, і якщо один проект завершується, його ресурси плавно перетікають в інші проекти |
Виникає непослідовність у реалізації організаційних процедур і загальних принципів функціонування |
|
Існує єдність вироблення рішень та віддачі команд |
У членів команди проекту виникає тривога за професійне життям після проекту |
|
Досягається простота та гнучкість в управлінні проектом |
У випадку одночасного виконанняя декількох проектів виникає надлишкова і доволі часто негативна конкуренція між проектами та їх командами |
Усі представлені вище організаційні структури так чи інакше використовуються для управління проектами. Узагальнені характеристики такого використання представлені у таблиці порівняння організаційних структур управління проектом (табл. 13.3.4).
4.Дивізіональні структури.
До проектно-цільових так чи інакше можна віднести різні дивізіональні структури, що організують діяльність не за принципом функціонального поділу праці, а концентруються в напрямку досягнення визначених цілей у географічному регіоні, в окремому секторі ринку чи диференціюють свою внутрішню діяльність у напрямку до визначеного типу клієнтів або напрямку створення і/чи просуванню окремих видів товарів, при цьому відсуваючи функціональний принцип організації на другий план і не перетворюючись у матричну структуру.
До таких структур можна віднести також:
— структури, орієнтовані на тип клієнтів (споживачів);
— регіональні організаційні структури;
— структури, орієнтовані на різні сектори ринків.
|
Таблиця 13.3.4.
Похожие книги
|