Поглиблюючи суспільний характер виробництва, монополізація поширює позаринкові форми відносин в економіці. Це виявляється у свідомому, планомірному регулюванні монополією технологічних, організаційних та економічних відносин у виробництві та обігу товарів. Водночас монополія як певний суб'єкт власності та економічних інтересів залишається відокремленим товаровиробником. Суперечність між потребою великих корпорацій у планомірній організації виробництва і збуту продукції (подоланні ринкової форми обміну) та їх економічною відокремленістю як самостійних виробників товарів (товарно-підприємницькою природою) частково вирішується налагодженням позаринкових форм взаємодії. Обмін проміжною продукцією між підприємствами концерну, зумовлений спеціалізацією та кооперуванням, внутріфір- мовим поділом праці, спричинює підрив товарного виробництва в межах монополії. Економічні відносини між підрозділами монополії здійснюються на основі трансфертних цін — цін, які визначають внесок кожного з них у загальні результати господарської діяльності. Вони можуть установлюватися на рівні ринкових цін, за домовленістю між підрозділами компанії, на основі повних витрат виробництва, змінних витрат, витрат виробництва та певних надбавок до них, встановлених керівництвом концерну цін.
Монополізація виробництва і капіталу об'єктивно потребує планування не тільки виробництва, збуту, а й науково-дослідних робіт, підготовки кадрів, матеріально-технічного постачання, сфери міжнародних економічних відносин.
На міжгалузевому рівні однією з найпоширеніших форм поза- ринкового обміну стає постачання продукції за контрактами, за- мовниками-споживачами якої є великі корпорації, компанії, Державні установи. За цих відносин виробництво товарів здійснюється на гарантований ринок — на заздалегідь виявлений попит конкретного споживача продукції. Контрактна система модифікує, але не знищує ринкову форму зв'язку: розширюючи поза- ринкові форми обміну, вона породжує нове явище — конкуренцію замовлень. Виникає ринок замовлень, регулятором якого стає принципово інша конкуренція: якості продукції, рівня цін, ступеня завантаженості виробничих потужностей. Ризик не продати, характерний для минулих часів, змінюється ризиком не завантажити виробничі потужності. Конкуренція замовлень, як і конкуренція товарів, стимулює виробників до удосконалення виробництва, пошуку нових ринків збуту, споживачів, ефективного використання товарних, фірмових знаків та реклами.
В умовах НТР, загострення конкурентної боротьби на міжнародному рівні широко використовують патентно-ліцензійні угоди, міжфірмове співробітництво у формі виробничої кооперації, заснування спільних підприємств.
Патентно-ліцензійні угоди. Передбачають дотримання покупцем багатьох спеціальних умов: закупівлю сировини у продавця ліцензії; заборону експорту технології та внесення змін до неї; фіксацію цін на реалізацію ліцензованої продукції та ін. В останні роки значного поширення набув франчайзинг як особлива фор ма ліцензійної угоди.
Міжфірмове співробітництво у формі виробничої кооперації, заснування спільних підприємств. На основі договірної спеціалізації воно знижує ступінь диверсифікації власного виробництва великих концернів шляхом передавання його окремих видів субпідрядникам, поглиблення спеціалізації своїх підприємств, що збільшує монопольні прибутки.
Усе це ускладнює переплетення монополістичних і конкурентно-ринкових тенденцій в економіці. Звуження конкурентних засад в окремих галузях або у межах національних економік створює нові форми економічних відносин (конкурентної боротьби; на міжнаціональному та міжнародному рівнях.
Конкуренція міжнародних фірм, транснаціональних корпорацій (ТНК) — монополій, зовнішній оборот товарів і капіталів яких перевищує 25 % — впливає на структуру національних виробництв, нав'язує спеціалізацію у міжнародному поділі праці й торгівлі. Те, що раніше визначалося об'єктивними перевагами окремих країн, обумовлюється рішеннями міжнародних корпорацій. Зокрема, створення Спільного ринку в межах ЄС сприяло і зближенню умов конкуренції, і її загостренню, оскільки відбувся перерозподіл сфер збуту товарів шляхом відмов від квот, контингентів (встановлена гранична кількість, норма) і тарифів. Запровадження єдиної валюти (євро) перетворило ЄС на могутню противагу США. Формування навколо Японії тихоокеансько-азіатської зони впливу зумовило утворення у міжнародних економічних відносинах 3-х конкуруючих центрів: США — Західна Європа — Японія,
» следующая страница »
1 ... 268 269 270 271 272 273274 275 276 277 278 ... 452