З перетворенням простого товарного виробництва на капіталістично відбувається якісна зміна соціально-економічної природи всіх складових вартості та структурних складових ціни товару: вартість засобів виробництва набуває форми постійного капіталу (С), необхідний продукт — форми змінного капіталу (V), а вартість додаткового продукту -- форми додаткової вартості (т). Відповідно загальна структура ціни товару постає як єдність грошової форми вартості постійного капіталу (засобів виробництва), грошової форми вартості змінного капіталу (необхідного продукту) та грошової форми додаткової вартості (додаткового продукту): С + V - + т. Під впливом внутрігалузевої та міжгалузевої конкуренції в межах різних моделей ринку відбувається зміна механізмів ціноутворення, а також форми і структури ціни, що виявляється в існуванні ціни виробництва, олігополістичній та монопольній ціні.
Теорії ціни. Ціна як економічне відношення власності
Теорії ціни. У теоріях ціни найважливішим є трактування її основи. Відповідно до цього в політичній економії сформувалися два основні напрями трактування ціпи, що певний час протистояли один одному. Перший з них пов'язаний з вартістю, а другий — з корисністю товару:
1. Наукові засади напряму трактування ціни, що пов'язаний з вартістю, заклали теоретики класичної буржуазної політекономії В. Петті, А. Сміт та ін. Вони доводили, що основою ціни є вартість товару, величина якої визначається суспільно необхідними витратами праці на його виготовлення. Згідно з цим напрямом мінова Вартість товару як форма вияву його вартості с його реальною ціною. Оскільки співставлення товарів на ринку відбувається через гроші, виражена в такій формі реальна ціна товару є його номінальною ціною.
У межах класичної школи викристалізувався і факторний підхід, зорієнтований на теорію Ж.-Б. Сея про факторну структуру вартості і ціни. Його представники переконані, що обмін товарів відповідно до витрат праці міг відбуватися лише за простого товарного виробництва. З перетворенням його на капіталістичну форму товарного виробництва основою цін, крім праці, стали капітал і земля. Тому ціноутворюючими чинниками є праця, земля і капітал, а структуру ціни утворюють відповідні їм доходи: заробітна плата, рента і прибуток. Прибічники факторного підходу основою ціни товару вважають не вартість, а додану вартість як частину вартості товару.
Отже, концепція класичної політекономії щодо вартості як основи ціни є непослідовною, дуалістичною.
Послідовніше обґрунтував трудову теорію вартості як основу ціни К. Маркс, який доводив, що тільки жива праця с джерелом вартості товару як основи його ціни. Він розглядав ціну як грошове вираження вартості, а не мінової вартості (на чому наполягали класики), оскільки мінова вартість є формою вияву вартості. К. Маркс вважав, що вартість і споживча вартість є породженням двоїстого характеру праці: вона постає як абстрактна (загальнолюдська) праця, безвідносно до її виду, а також як конкретна праця, тобто праця, що здійснюється у певній формі. Першооснова ціни • — вартість — створюється абстрактною працею, а споживча вартість як здатність товару задовольняти певні потреби споживачів — конкретною працею.
Розмежування вартості та споживчої вартості товару дало змогу стверджувати, що вони, як якісно різні властивості товару, існують певною мірою незалежно одна від одної, навіть суперечать одна одній, а головне, що у вартості немає жодного атома споживчої вартості. Тому на величину вартості, що визначається суспільно необхідними витратами праці на виробництво товару, споживча вартість не впливає.
Водночас К. Маркс розкрив залежність вартості товару від його споживчої вартості, довівши, що вартість за своею сутністю є відношенням між товаровиробниками, яке зовні постає як відношення одного товару до іншого в процесі їх обміну. Якщо мінова вартість (пропорції обміну) товарів визначається величиною втіленої в них праці (субстанцією вартості), то здатність товарів до обміну залежить від корисності (цінності) споживчої вартості товарів суб'єктам обміну. Тому, якщо споживча вартість речі не матиме суспільної корисності (буде непотрібною), вона не зможе стати товаром (вступити в обмін), бути проданою, а тому не матиме вартості й ціни, хоча в неї і вкладена праця виробника.
» следующая страница »
1 ... 272 273 274 275 276 277278 279 280 281 282 ... 452