Під час формування і розвитку ФМГ виникає фінансова олігархія — верхівка монополістичної буржуазії, яка зосереджує в своїх руках значну частину суспільного багатства, панує в економічному і політичному житті країни, підкоряючи своїм інтересам державний апарат, політичні партії, внутрішню і зовнішню політику країни. Методи збагачення і панування фінансової олігархії базуються на використанні фіктивного капіталу, емісії, розміщенні цінних паперів, заснуванні нових АТ з метою привласнення засновницького прибутку. Фінансова олігархія широко використовує «особисту унію», перебираючи на себе посередницькі функції під час випуску і розповсюдження облігацій, державних позик, граючи на фінансових біржах, спекулюючи земельними ділянками тощо.
Унаслідок диверсифікації і переплетіння монополій, стирання меж галузевої спеціалізації універсалізувалася (на зміну нафтовим, тютюновим «королям» прийшли універсальні ФМГ, які функціонують у багатьох галузях) структура ФМГ, зросла їх могутність. У США, наприклад, 8 найбільших ФМГ контролюють до 70 % банківських активів, 85 % основних фондів промисловості. Останнім часом на провідні позиції виходять територіальні ФМГ. З розвитком глобалізаційних процесів відбулася транснаціоналіза- дія діяльності ФМГ. Усе активніше вони проникають у військове виробництво, яке с пайприбутковішим, що започаткувало зрощування ФМГ із верхівкою військових відомств і організацій. Поширюються і процеси зрощування ФМГ із державами. Все це модифікує внутрігосподарські структури окремих країн, усього світового капіталістичного господарства.
В Україні процес формування фінансово-монополістичного капіталу, фінансової олігархії у формі фінансово-промислових груп тільки почався. З 1996 р. діє Закон України «Про фінансово-промислові групи в Україні».
Особливості конкуренції в умовах державно-монополістичного капіталізму
На межі XIX—XX ст, капіталізм досяг вищого ступеня свого розвитку, який англійський економіст Джон Гобсон (1858—1940) назвав імперіалізмом. Під час Першої світової війни виникло нове явище у світовій економіці — державно-монополістичний капіталізм як форма злиття сили монополій із силою держави.
Переростання монополістичного капіталізму у державно-монополістичний відбувалось під впливом таких чинників:
— зростання концентрації виробництва і посилення могутності монополій. Надзвичайно високий рівень концентрації виробництва і капіталу розширив можливості втручання держави в економіку країни;
— наростання внутрішніх суперечностей капіталістичної системи. Розвиток гігантських виробничих сил, усуспільнених процесом концентрації виробництва, стримувався межами приватнокапіталістичної власності. Державно-монополістичний капіталізм став своєрідним способом пристосування капіталістичних виробничих відносин до суспільного характеру виробничих сил, що виявилось у певному обмеженні стихії ринку, посиленні елементів планомірності на рівні держави. Форми пристосування використовувались для досягнення цілей фінансової олігархії;
— економічний поділ та перерозподіл світу між економічно наймогутнішими країнами Західної Європи і США.
Злиття сили монополій із силою держави виявилося у втручанні держави в процес капіталістичного відтворення на внутрідержавному рівні й у сфері світової економіки. Це особливо активізувалося після Другої світової війни.
Основними ознаками державно-монополістичного капіталізму в економіці капіталістичних країн с:
1. Державно-монополістична власність і підприємницька діяльність держави. Розширення сфери функціонування державної власності спричинене мілітаризацією економіки, наростанням диспропорцій у капіталістичній економіці за панування монополій (виникають так звані «хворі», тобто відсталі технічно галузі — вугільна, транспортна тощо). Розвиток їх за рахунок державного бюджету (низькі ціни, тарифи на їх продукцію) означає субсидування монополій, що дає їм (монополіям) змогу отримувати надприбутки. За безпосередньої підтримки держави відбувається створення принципово нових, надзвичайно капіталоємних галузей (атомна енергетика та ін.) в умовах НТР, розвиток яких не гарантує, швидких прибутків (закон капіталістичного прибутку вступає у суперечність із потребами капіталістичної економіки). Держава здебільшого тримає під своїм контролем галузі інфраструктури, розвиток яких забезпечує більш прибуткове функціонування капіталу.
» следующая страница »
1 ... 266 267 268 269 270 271272 273 274 275 276 ... 452