Політична економія

На вартість робочої сили впливають не лише суспільно необ­хідні затрати праці, ціни на сукупність умов відтворення всіх складових життєдіяльності людини і становлення її як працівни­ка, а й чинники формування ринкової ціни на товар робоча сила і на всі складові життєдіяльності людини. Побутує думка, що ку- півля-продаж робочої сили нічим не відрізняється від купівлі- продажу будь-якого іншого товару, а тому продавці й покупці ро­бочої сили перебувають у рівних умовах. Та це не так, оскільки 'купівля-продаж робочої сили має різні економічні й соціальні на­слідки для кожного учасника цього акту. Робітник продає свою робочу силу тому, що не має інших джерел для існування. Його прагнення продати робочу силу якомога дорожче породжується не комерційним інтересом, а необхідністю забезпечити себе засобами для життя. Покупець вбачає у робочій силі джерело додаткової вартості, майбутніх прибутків. Чим дешевше він купує (наймає) робочу силу, тим на більші прибутки може розраховувати. Отже, інтереси продавця і покупця робочої сили ніколи не можуть бути однаковими, тому що один (продавець) у цьому акті думає про ви­живання, інший (покупець) — про величину своїх прибутків.

На формування ціни робочої сили впливають природно-кліма­тичний, цивілізаційний ступінь розвитку суспільства, економіч­ний, соціальний та інституціональний чинники.

Природно-кліматичний чинник. Його вплив на ціну робочої сили полягає у тому, що в різних кліматичних зонах обсяг, струк­тура матеріальних благ (їжа, одяг, житло тощо), які визначають вартість робочої сили, є різними. Тому вартість і ціна робочої си­ли за всіх інших рівних умов не будуть однаковими в країнах з теплим і холодним кліматом.

Цивілізаційний чинник (ступінь розвитку суспільства). Залежно від нього в різних країнах сформувалися різні потреби в матеріальних, духовних і соціальних благах, вартість яких визна­чає вартість товару робоча сила. Тому ціна робочої сили (зарплата) вища в тих країнах, що сягнули вищих ступенів науково-техніч­ного, економічного і духовного прогресу, порівняно з країнами, які перебувають на нижчому рівні цивілізації.

Економічний чинник. Визначає ступінь збалансованості тру­дових ресурсів і робочих місць. Від нього залежить рівень зайня­тості населення, він вирішально впливає на попит і пропозицію робочої сили. Якщо кількість трудових ресурсів перевищує кіль­кість наявних робочих місць, пропозиція робочої сили є вищою за попит на неї, що зумовлює зниження ціни робочої сили, і навпаки.

Соціальний чинник. Він обумовлюється рівнем організованості найманих робітників у боротьбі проти намагання роботодавців зни­жувати заробітну плату. Для цього вони об'єднуються у профспіл­ки, партії. Чим вищий рівень їх організованості, тим вища заробіт­на плата. Ця проблема актуальна і в постсоціалістичній Україні.

Інституціональний чинник. Визначає рівень захищеності найманих працівників державою, встановлення та дотримання нею мінімального рівня заробітної плати, соціальних гарантій, за­конодавче обмеження тривалості робочого дня тощо.

Взаємодія цих чинників впливає на рівень ціни товару робоча сила, яка остаточно формується на ринку робочої сили і постає як заробітна плата.

Поділ праці робітника на необхідну (умова відтворення робо­чої сили) та додаткову (умова створення додаткової вартості) дає змогу зрозуміти природу, джерело та величину заробітної плати.

Обумовлюється вона співвідношенням між необхідною й до­датковою працею, точніше результатом цього співвідношення — співвідношенням між необхідним та додатковим продуктом як ос­новою збалансування інтересів продавця й покупця робочої сили, яким і визначається її рівноважна ціна на ринку праці. Відповід­но до поділу праці на необхідну та додаткову поділяють і робочий час на необхідний і додатковий, а також створений у процесі ви­робництва результат праці — на необхідний і додатковий про­дукт, який після суспільного визнання на ринку (купівлі) виявля­ється як вартісний аспект цих складових — додана живою працею вартість. Ця нова вартість і є джерелом заробітної плати, в основ­ному тією її складовою, що утворює вартість необхідного продук­ту і частково — вартість додаткового продукту, якщо система опла­ти праці передбачає участь робітника в прибутках.

 

« Содержание


 ...  131  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я