Політична економія

Усе це є достатніми підставами твердити, що продається не праця, а робоча сила з метою економічної реалізації робітником власності на неї у формі заробітної плати. Купівля робочої сили відбувається заради її функції — праці як засобу реалізації покуп­цем своєї власності (капіталу) у формі прибутку.

Це означає, що заробітна плата за своєю сутністю є перетворе­ною формою вартості та ціни робочої сили, які такими фігурують на ринку робочої сили (на ринку праці) між її продавцем та покуп­цем у процесі продажу-купівлі товару робоча сила. Отже, ціна праці у формі заробітної плати є ірраціональною формою вияву вартості та ціни товару робоча сила (табл. 2.3).

Форми вияву робочої сили, праці та заробітної плати

Таблиця 2.3

№ п/п	Форма вияву	Сутність
1	Праця є товаром, має вартість і ціну	Робоча сила є товаром, має вартість і ціну
2	Найманий робітник продає працю	Найманий робітник продає робочу силу
3	Заробітна плата дорівнює вартості праці	Заробітна плата дорівнює вартості товару робоча сила
4	Заробітна плата — повністю оплачений робочий час	Заробітна плата — оплачена частина робочого часу
5	Заробітна плата як вияв відносин рівних власників товарів на ринку	Заробітна плата як вияв відносин нерівних власників товарів, тобто експлуататорських відносин

Порівнявши форми вияву (те, що на поверхні відносин очевид­не) взаємопов'язаних категорій «робоча сила», «праця», «заробіт­на плата» з їх сутністю, можна впевнитися, що ціна праці у формі заробітної плати є перетвореною, викривленою формою вияву вар­тості і ціни товару робоча сила.

Формування ціни товару робоча сила

У       сучасному світі розрив між заробітною платою і вартістю ро­бочої сили у високорозвинутих країнах істотно зменшився порів­няно з епохою промислового капіталізму, але суперечність між ними залишається. Особливо відчутна вона в Україні та інших країнах, що розпочали ринкову трансформацію економіки. Най­важливішою і найскладнішою у цих відносинах є ціна товару, за якою один контрагент (сторона в договорі) погоджується продати, а інший — купити товар робоча сила. Згідно із законом вартості основа ціни товару — це затрати суспільно необхідної праці на йо­го виробництво, тобто вартість. Отже, рівень заробітної плати має забезпечувати нормальне відтворення робочої сили, а не визнача­тись вольовим рішенням. Закон відшкодування затрат робочої сили передбачає необхідність систематичного відшкодування принаймні затрачених робітником у процесі виробництва фізич­них і розумових здібностей до праці, забезпечення його сім'ї засо­бами для життя й розвитку. Це можливе за максимального набли­ження ціни робочої сили до її вартості, яка на поверхні економіч­них відносин виступає як вартість і ціна праці. Ціна робочої сили визначається вартістю необхідних для життя і розвитку праців­ника засобів (харчі, одяг, взуття, житло тощо), а також засобів, необхідних для забезпечення його як соціальної істоти (створення сім'ї, народження дітей, навчання, підтримання здоров'я, відпо­чинок тощо). І хоч зі зростанням продуктивності праці вартість цих благ (споживчого кошика) знижується — ціна робочої сили зростає, оскільки зростають ціни споживчих засобів. Водночас унаслідок перевищення пропозицією робочої сили попиту на неї, що виявляється у безробітті, існує стійка тенденція відхилення ціни робочої сили вниз від її вартості.

Оскільки власник товару робоча сила є соціальною істотою, то основою вартості його здатності до праці має бути вартість сукупнос­ті матеріальних і духовних благ, необхідних для його життєдіяль­ності, формування як потрібного суспільству працівника. Через те що визнання суспільної корисності будь-яких товарів у ринкових умовах настає внаслідок їх придбання, визнанням потрібності розу­мових і фізичних здібностей людини, носія праці, є наймання її на ро­боту, тобто купівля її здібностей до праці на чітко обумовлений час.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 125 126 127 128 129 130131 132 133 134 135  ... 452