□ Можливу неузгодженість в роботі підрозділів.
□ Складність створення нормативної бази.
□ Метод послідовного планування.
За його допомогою планові показники підрозділів підприємства визначаються послідовно, згідно з субординацією підрозділів, починаючи з бригад, дільниць, завершуючи цехами і виробництвами. Це дозволяє отримати кращі результати роботи підприємства в цілому.
Цей метод характеризують такі переваги:
□ Оптимальний кінцевий результат планування підрозділів.
□ Відповідність плану і результату.
□ Субординація внутрішніх планів.
Його недоліками є:
□ Значна тривалість процесу.
□ Низька адаптація до змін.
Таким чином, порядок і методи розробки планів підрозділів підприємства передбачають створення системи техніко-економічних норм і нормативів, які виступають основою нормативної бази планування.
Нормативна база планування.
Внутрішньозаводське планування роботи цехів, дільниць, бригад, функціональних відділів і лабораторій неможливе поза існуванням відповідної нормативної бази.
В залежності від галузі виробництва і характеру виконуваних робіт для цехів, дільниць та бригад встановлюються, як правило, такі планові показники і нормативи: о в промисловості:
□ подетальна номенклатура і кількість випуску продукції протягом року, місяця, декади, доби;
□ якість виготовленої продукції згідно з оцінюваними показниками (категорія, сортність, відхилення);
□ чисельність персоналу і виробітка, виміряна натуральними показниками випуску продукції на 1 людину;
□ фонд заробітної плати;
□ норми витрат матеріалів (основних і допоміжних), інструментів, палива, енергії;
□ норми втрат від браку продукції, природної втрати, позапланових простоїв обладнання, його позапланового ремонту.
Іноді в масовому та крупносерійному виробництві встановлюються внутрішньозаводські розрахункові ціни на продукцію, виготовлену кожним цехом. В такому випадку для цехів встановлюється плановий показник собівартості і прибутку. о в будівництві:
□ спорудження об'єкта у встановлені договором терміни;
□ кошторис витрат на будівельно-монтажні роботи, розрахований за відповідними нормативами;
□ чисельність персоналу;
□ фонд заробітної плати та інші. о у сільському господарстві:
□ обсяги посівних площ різноманітних культур;
□ витрати, пов'язані із посінною, доглядом та збиранням и рожаю, в тому
числі транспортні;
□ чисельність задіяних при цьому сільськогосподарських працівників;
□ якість вищеназваної продукції (категорія, сортність);
□ норми втрат при трансг ортуванні та інші. о на транспорті:
□ обсяги автотранспортних перевезень протягом доби;
□ норми витрат паливно-мастильних матеріалів;
□ фонд заробітної плати персоналу;
□ витрати допоміжних матеріалів та норми витрат на ремонт рухомого
складу;
□ коефіцієнт виходу рухомого складу на лінію;
□ дотримання графіків руху і термінів постачання вантажів. о У зв’язку:
□ кількість встановлених л ній зв'язку на 1000 абонентів;
□ рівень цифровізації мережі зв'язку;
□ кількість основних телефонних апаратів;
□ кількість радіотрансляційних точок та інші.
За наявності ефективної системи внутрішньозаводського планування числове значення встановленої о планом показника розглядається як абсолютна, задана величина, яка добре простежується. Прг неспівпаданні планового і фактичного значень показника обов'язково здійснюється аналіз його причин. Якщо відхилення від показника викликане помилками планування або неточністю нормування, то вносяться необхідні виправлення в господарську документацію. У випадку порушення технології чи режимів роботи з боку персоналу вживаються аим іністративні та інші заходи щодо запобігання подібним порушенням.
» следующая страница »
1 ... 28 29 30 31 32 3334 35 36 37 38 ... 433