Виробнича потужність підрозділу - це його потенційна здатність випускати максимальну кількість продукції за одиницю часу за допомогою організаційної сукупності наявних в межах підрозділу знарядь праці при досягнутому рівні їх досконалості й освоєння.
Розрахунок виробничої потужності здійснюється послідовно, від нижчої ланки до вищої, тобто від потужності груп технологічно однорідного обладнання до потужності дільниці, від потужності дільниці - до потужності цеху, від потужності цеху - до потужності підприємства.
Так, величина потужності технологічно однорідного обладнання, яке здійснює випуск однакової продукції або займається переробкою сировини, розраховується за формулою:
М = п х П х Фд = ,
д і
п
де п - кількість встановленого обладнання, од.;
П - погодинна продуктивність одиниці обладнання;
Фд - дійсний фонд часу роботи одиниці обладнання, год;
іп - прогресивна трудомісткість одного виробу, нормо-годин.
В основу розрахунку виробничої потужності покладено прогресивні норми трудомісткості виготовлення продукції, тобто такі норми, які повинні відображати передову техніку, технологію, організацію виробництва і праці.
При виготовленні різних деталей чи вузлів потужність груп обладнання дільниць, цехів залежить від їх пропускної спроможності. Коефіцієнт пропускної спроможності визначається:
К с = п х Фд/Т ,
п
де Тп - прогресивна трудомісткість виробничої програми, год.
Такий коефіцієнт вказує на можливості дільниці або цеху забезпечити випуск запланованої продукції. Зворотня величина коефіцієнта пропускної спроможності є коефіцієнт завантаження обладнання:
Т
Тґ — п
КЗ.О. ^ ,
п х Фд
Коефіцієнт пропускної спроможності ведучої групи обладнання застосовується для розрахунку потужності і має в цьому випадку назву коефіцієнт виробничої потужності.
Розрахунок таких коефіцієнтів та їх подальший аналіз дає змогу провести вирівнювання завантажування взаємозв'язаних підрозділів та устаткування (якщо Кпс<Квп) шляхом розробки та здійснення низки організаційно-тсхнічних заходів.
Розробка планів виробництва допоміжних підрозділів.
Між розробкою планів виробництва основних та допоміжних підрозділів підприємства існують свої особливості. Розглянемо особливості та порядок
розробки планів виробництва інструментальних, ремонтних, енергетичних, транспортних і складських підрозділів підприємства.
□ Інструментальні підрозділи.
Забезпечення інструментом планується в певній послідовності, для чого необхідно встановити номенклатуру інструменту, витрати його за кожним типорозміром, запаси (оборотний фонд).
Номенклатура універсального інструменту встановлюється за картами застосовуваності (серійне та масове виробництво) або картами типового оснащення робочих місць (одиничне та дрібносерійне виробництво). Потреба підприємства в кожному з інструментів на плановий період рочраховуггься за формулою:
1 п = 1В + ОФ = 1В + 1О ~ ІФ ,
де Іп, ІВ - кількість інструменту на плановий період і інструменту, що витрачався за цей період відповідно, од.;
ОФ - оборотний фонд інструмента;
ІО - норматив оборотного фонду інструмента на кінець планового періоду;
ІФ - фактична кількість інструменту на початок планового періоду.
Відповідним чином здійснюється планування витрат і запасів інструменту.
□ Ремонтні підрозділи.
Планування діяльності таких підрозділ в пов'язане із встановленням відповідності нормативам трудомісткості ремонтних робіт. Так, трудомісткість ремонтних робіт розраховує гься за кількістю і складністю встановленого обладнання, тривалістю та структурою ремонтного циклу, затвердженими нормами витрат праці на одиницю ремонтної складності за формулою:
» следующая страница »
1 ... 31 32 33 34 35 3637 38 39 40 41 ... 433