Підприємництво в умовах ринку

Рис.2.3 Логістична схема тактичного планування

Важливе місце для обгрунтування внутрішніх планів займають органи внутрішнього планування, до яких відносять: виробниче-диспетчерський відділ (займається міжцеховим плануванням), виробничо-диспетчерське бюро (здійснює внутрішньо-цехове планування), планово-економічний відділ (затверджує плани).

Таким чином, внутрішні плани відіграють неабияку роль у підтриманні життєдіяльності підприємства загалом, забезпечуючи його ефективний розвиток, грунтуючись при цьому на відповідних принципах і користуючись необхідними методами планування.

Порядок і методи розробки планів підрозділів

План підприємства представляє собою завчасно розроблену систему заходів, яка передбачає цілі, зміст, збалансовану взаємодію ресурсів, обсяги, методи, послідовність та терміни виконання робіт щодо виробництва і реалізації певної продукції або надання послуг.

У цьому ракурсі діяльність підрозділів підприємства спрямовується на виконання планових завдань, досягнення основних цілей підприємства. Отже, план підприємства є основою розробки планів підрозділів внутрішньої кооперації.

Під час розробки планів підрозділів необхідно дотримуватись специфічних принципів планування, які є різними як для підприємства в цілому, так і для його підрозділів. Для підприємства, нагадаємо, характерні принципи цілевизначення, системності, безперервності, збалансованості, оптимальності використання ресурсів, адекватності. До принципів Планування роботи підрозділів належать:

□     Принцип відповідності.

Означає необхідну і достатню кількісну відповідність між взаємопов'язаними розділами та показниками плану певних підрозділів підприємства, обгрунтованість планів, реальність їх виконання, відповідність між потребами в ресурсах та їх наявністю.

□     Принцип безперервності.

Є передумовою життєдіяльності планування. Він означає підтримування безперервної планової перспективи, формування та періодичну зміну горизонту планування, взаємопогодження планів діяльності підрозділів, своєчасне їх корегування.

□     Принцип координації.

Означає визначення цілей та їх субординації в межах конкретних підрозділів підприємства, з одного боку, погоджуючи плани між собою, розробку та застосування принципово нових методів і процедур планування - з іншого.

□     Принцип інтеграції.

Підрозділи, плануючи свою діяльність, повинні виходити не з власних інтересів, а з інтересів того підрозділу, життєдіяльність якого вони забезпечують. Кооперуючись між собою в діяльності, взаємопов'язуючи, тобто забезпечуючи погодження планів, підрозділи одного рангу сприяють досягненню єдиної мети - ефективній діяльності підприємства загалом.

Крім дотримання зазначених принципів, у процесі розробки планів підрозділів слід оптимально розподіляти ресурси підприємства, орієнтуючись на їх потреби.

Планування діяльності підрозділів здійснюється переважно за допомогою двох методів - синхронного і послідовного, які мають свої переваги та недоліки:

□      Метод синхронного планування.

За його допомогою планові показники підрозділів підприємства визначаються на основі прогресивних норм і нормативів, для чого необхідне створення та існування відповідної нормативної бази. Це дозволяє синхронізувати роботу підприємства в цілому.

Переваги такого методу полягають у наступному:

□      Визначеність планових показників.

□      Враховування змін норм в результаті впровадження організаційно- технічних заходів.

□      Обгрунтованість.

До його недоліків слід віднести:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 27 28 29 30 31 3233 34 35 36 37  ... 433