Організація праці менеджера

Надбавки до посадових окладів повинні бути особливим видом заохочен­ня. Вони повинні залежати від виконання конкретних обов’язків, що постійно реалізуються, або від постійних досягнень даного працівника.

Менеджер повинен розуміти, що матеріальне заохочення є одним із ме­тодів керівництва, який слід узгоджувати, пов’язувати з адміністративними за­ходами, а також з методами соціального впливу та морального стимулювання.

3.5.    Методи соціального впливу та моральне стимулювання

У практиці керівництва менеджера широко використовуються різні мето­ди соціального впливу та моральне стимулювання. Іноді їх називають метода­ми духовного стимулювання.

Науково-пошукові стимули пов’язані з аналізом та удосконаленням орган­ізації та управління, створенням нових організаційних структур, поліпшенням процесу керівництва в організації. Основним джерелом формування науково- пошукових стимулів є підвищення кваліфікації працівників, вивчення теорії та кращого досвіду управління трудовим колективом. Цей стимул спонукає до по­шуку нових рішень та інноваційної діяльності. Вдале завершення процесу пошу­ку нових форм і методів роботи викликає почуття глибокого задоволення.

Послідовно ставлячи перед працівниками більш складні управлінські та технологічні завдання, менеджер поступово залучає їх до творчого процесу праці, розвиває потребу у дослідженнях та самостійному вирішенні проблем. У працівників виникає внутрішня потреба для роздумів, аналізу, розроблення про­позиції для більш досконалої організації управління.

Почуття внутрішнього задоволення від творчого пошуку, повага колекти­ву, результативність своєї праці від інноваційної діяльності дають могутній внутрішній імпульс, спонукаючи до подальшої організаційної творчості. Тут позитивні емоції одержують стійку психологічну спрямованість та зацікав­леність у роботі. Так складається творча особистість працівника.

Естетичний стимул працівника виникає в процесі формування оригіналь­ного рішення, вдалого варіанта його виконання на рівні мистецтва та високої професійної майстерності.

Стимули конкурентоспроможності спонукають працівника до професій­ної майстерності та підвищення кваліфікації, бути кращим і зразковим у ко­лективі організації. Цьому сприяють конкурси та огляди кращих працівників за професіями. Бути кращим серед інших — це природна потреба будь-якої людини.

Особливе місце у структурі духовних стимулів займають моральні стиму­ли. Вони засновані на розумінні працівником необхідності своєї праці як спра­ви честі, совісті і громадянства.

У діяльності менеджера моральні якості проявляються у різних формах:

•  вірності обов’язку та принципам моралі;

•  готовності нести відповідальність;

•  прагненні заслужити особистий авторитет та довіру;

•   моральної стійкості;

•  вміння не йти проти совісті;

•   будувати свої відносини на основі справедливості;

•  щирості та доброзичливості.

Використання форм морального стимулювання передбачає встановлен­ня диференційного зв’язку між результатами роботи та формою морального заохочення. Формами морального стимулювання підлеглих є:

1. Проведення бесід з підлеглими з метою посилення уваги до роботи, що виконується.

2. Уважне ставлення до пропозицій підлеглих, які спрямовані на покра­щання загальної справи. Підтримка ініціативи та активності.

3.  Особиста неформальна похвала працівника:

•  цінне заохочення;

•   моральна підтримка;

•  поздоровлення з видатними датами тощо.

4. Особиста прилюдна похвала діяльності працівника у присутності колег на нарадах, зборах, конференціях.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 35 36 37 38 39 4041 42 43 44 45  ... 240