Організація праці менеджера

Роз’яснення можуть бути різними за ступенем деталізації:

•   з поясненням ситуації;

•    з роз’ясненням загального плану дій і місця у ньому даного розпоряд­ження;

•  з вказівкою негативних наслідків від іншого рішення тощо.

Роз’яснення повинно бути чіткім, ясним і не заплутувати виконавця. Але

насамперед треба чітко визначити, яка мета ставиться при проведенні роз’яс­нення. Це визначає і зміст роз’яснення, і обсяг, і його побудову.

При роз’ясненні, як і при переконанні, треба використовувати і логічні, і психологічні докази.

Зміст роз’яснення містить такі елементи:

•   вступна частина;

•   пояснювальна частина;

•   мотиваційна частина.

Це підстраховує від загрози неточного або неповного та невірного тлума­чення і використання розпорядження.

Тут треба враховувати, що довге роз’яснювання викликає роздратування, якщо у цей час не виконуються більш важливі справи. Це ж треба враховувати та мати почуття міри і у письмових роз’ясненнях.

3.7.     Комплексне використання методів керівництва

Кожний метод керівництва має свої сильні і слабкі сторони. Абсолютно ідеальних методів немає. Тому перед менеджером встають кілька завдань:

1. Прагнути знайти ті методи, які мають у даній ситуації найбільший по­тенціал впливу.

2. Уміло поєднувати ті або інші методи керівництва, щоб їх комбінація максимально мотивувала підлеглих виконувати дане завдання.

3. Уміло використовувати вибрані методи та їх поєднання на практиці.

Вибір метода керівництва — це тільки половина проблеми. Слід володіти

мистецтвом успішного використання метода, або їх комбінації.

Менеджер, розглядаючи той чи інший метод, завжди повинен пам’ятати про наявність його обмеження.

Довге використання одного і того ж, хай навіть ефективного методу, по­ступово призводить до того, що система керівництва наче адаптується до ньо­го, “звикає” з ним.

Це послаблює вплив методу. З іншого боку, за довгий період недоліки ме­тоду накопичуються і можуть перерости у велику проблему.

Наприклад, багаторазове використання якогось методу морального зао­хочення, не підкріпленого матеріальними стимулами, поступово знижує вплив цього методу і з’являється спочатку все більш пасивне відношення до нього, а на якомусь етапі — негативна реакція і стимул стає антистимулом.

Проблема поєднання методу впливу дуже складна, тому що слід вивчати не тільки самі методи, але і враховувати у повній мірі ситуацію і, головне, риси характеру тих працівників, на яких ці методи спрямовані.

Методи керівництва мають велике виховне значення. Переконання, яке використовується систематично, стає елементом виховання.

Виховне значення мають розумне адміністрування, матеріальне і мораль­не стимулювання, психологічні методи впливу.

Виховання є не тільки методом керівництва, але і результатом впливу всіх методів керівництва. З іншого боку, виховання є базою для використання ме­тодів впливу на працівника.

Чим свідоміше, активніше, кваліфікованіше стає працівник, тим більше створюється передумов для використання менш жорстких методів впливу, тим більша база для логічних методів переконання, тим швидше і, головне, ефек­тивніше вирішуються завдання управління.

Таким чином, виховання сприяє зростанню ефективності системи управ­ління.

3.8.     Контрольні запитання

1. У чому полягає сутність методів керівництва?

2. Яка класифікація методів керівництва?

3. У чому полягає адміністративний вплив менеджера?

4.  Зміст організаційного впливу менеджера.

5.  Матеріальне заохочення як метод впливу менеджера на підлеглих.

6.  Зміст методів соціального впливу на підлеглих.

7.  Охарактеризуйте методи переконання.

 

« Содержание


 ...  45  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я