Результати, отримані науковцями з численних спроб тестування теорії ПКС, дають можливість формалізувати обидві версії теорії за допомогою регресійного аналізу таким чином:
Абсолютний ПКС:
Іп Я, = аг + а2 (Іп Р, - Іп Р,*) + и,, (811)
Відносний ПКС:
А Іп Я, = а] + а2 (А Іп Р ї -Д Іп Рі*) + и,, (8.12)
де А - різниця значення змінної у даному періоді;
Іп Я, - логарифм обмінного курсу, вираженого кількістю національної валюти за одиницю іноземної;
Іп Р*- логарифм рівня цін іноземних торговельних товарів;
Іп Рї - логарифм рівня цін вітчизняних торговельних товарів;
иї - випадкова похибка (з нульовим значенням і розподіленням).
При запровадженні плаваючих валютних курсів поширеною була думка, що зміни рівнів цін у національних економіках будуть врегульовуватися через відповідні зміни обмінних курсів, що й стверджувала теорія ПКС. Однак досвід плавання валют засвідчив, що можуть мати місце значні й тривалі відхилення обмінних курсів від ПКС.
Існує декілька можливих пояснень щодо цих відхилень. Найбільш переконливим є твердження, що теорія ПКС найбільш придатна щодо міжнародних товарних потоків і не відіграє ролі щодо міжнародних фінансових потоків, обсяг яких значно збільшився після другої світової війни. На потоки капіталів впливають перспективи їх повернення, тобто очікування економічних агентів. Обмінні курси змінюються, коли змінюються очікування - незалежно від цін товарів.
Обмеженість теорії ПКС пояснюється також припущеннями, на яких вона грунтується. Умови відсутності торговельних обмежень, транспортних витрат та наявність досконалої конкуренції виглядають вельми нереалістичними.
Теорія ПКС містить у собі статистичну проблему, сутність якої можна виразити двома словами: "неможливо порівняти подібне з подібним". Концепція порівнюваності ідентичних кошиків товарів у двох економіках зазнає гострої критики через наявність протилежних моделей споживання у різних за рівнем розвитку групах країн. У менш розвинутих країнах люди витрачають більшу частину свого доходу на їжу та одяг, а в розвинутих країнах ці витрати складають незначну частку у загальному обсязі витрат споживачів. Відмінності у споживчих кошиках не такі разючі, коли порівнюються між собою країни високого рівня розвитку, оскільки структура споживчих кошиків у цих економіках є подібною.
Але теорія ПКС не враховує різниці якості споживчих товарів. Наприклад, хоча британські і німецькі споживачі витрачають майже однакову частку своїх доходів на автомобілі, але німці віддають перевагу автомашинам німецького виробництва, а британці - фордам і японським. Отже, проблема залишається - неможливо порівняти подібне з подібним.
Як свідчить емпіричний досвід, той факт, що ПКС не спрацьовує у коротких та середніх періодах, не означає, що він зовсім не відіграє ролі у визначенні валютного курсу. Нєдо- або переоцінка валют відносно ПКС зумовлюють зміни поточного рахунку, що, у свою чергу, обов'язково призводить до змін валютного курсу. Короткострокові відхилення від ПКС сприяють схильності валютних курсів до відновлення паритетних значень у довгостроковому періоді. Крім того, якщо відхилення обмінних курсів від ПКС стають надто значними, до гри вступають сили товарного арбітражу, які сприяють відновленню значень обмінних курсів на рівні ПКС.
8.2 Номінальний ефективний обмінний курс валюти та розрахунок реального ефективного обмінного курсу валюти.
-І------------------------------------------------------------
Вплив змін процентних ставок щодо обмінних курсів Зростання внутрішніх процентних ставок має своїм наслідком знецінення національної валюти. Це можна пояснити за допомогою ланцюга взаємозалежностей.
Номінальна процентна ставка складається з двох компонентів - реальної процентної ставки та очікуваного рівня інфляції:
» следующая страница »
1 ... 173 174 175 176 177 178179 180 181 182 183 ... 193