рі*=Рр^ (8.7)
де Р - частка неторговельних товарів в індексі зовнішніх цін. Розділимо (8.6) на (8.7):
Рг рРх*ні~0)Рі* • (8.8)
Якщо у виразі (8.8) розділимо числівник на Рт, а знаменник на ЯРТ, які відповідно до рівняння (8,3) еквівалентні один до одного, то отримаємо:
Розв'язавши рівняння (8.9), отримуємо формулу для визначення обмінного курсу Я:
Отже, валютний курс піддається впливу відносних цін торговельних і неторговельних товарів. Якщо внутрішня ціна неторговельних товарів зростає відносно неторговельних, це зумовлює подорожчання (зниження курсу) національної валюти, оскільки ПКС дотримується тільки щодо торговельних товарів. Зростання відносних цін неторговельних товарів при незмінному індексі сукупних цін передбачає зниження цін торговельних товарів, що призведе до підвищення обмінного курсу (для дотримання ПКС щодо торговельних товарів), хоча індекс сукупних цін залишиться без змін.
Навпаки, зростання цін торговельних товарів при постійному індексі сукупних цін спричинить знецінення валюти (або - зниження обмінного курсу) для підтримки ПКС щодо торговельних товарів.
Розподіл товарів на торговельні й неторговельні є застереженням при перевірці ПКС. Тестування ПКС з використанням цінових індексів торговельних товарів дає можливість отримати кращі результати, ніж при використанні сукупних індексів цін обох груп товарів. Зміни обмінних курсів, зумовлені змінами відносних цін торговельних й неторговельних товарів, являють собою зміни реальних обмінних курсів. До факторів, які можуть призвести до змін у відносних цінах, належать різні рівні продуктивності у торговельному й неторговельному секторах економіки та зміна структури споживчого попиту.
Одна з головних проблем у перевірці теорії ПКС полягає в необхідності визначення: чи можливе застосування теорії ПКС щодо торговельних й неторговельних товарів або тільки до однієї з цих категорій. На перший погляд, теорія ПКС виглядає більш придатною щодо торговельних товарів. Однак деякі автори заперечують це, зауважуючи, що відмінності між двома означеними категоріями нечіткі і що між цінами торговельних і неторговельних товарів існує певний зв'язок. Наприклад, деякі неторговельні товари можуть використовуватись у виробництві торговельних і навпаки.
Для емпіричної перевірки теорії ПКС важливим є і прийняття рішення щодо застосування відповідних цінових індексів, яке безпосередньо пов'язане з визначенням придатності теорії до обох чи лише до однієї з груп товарів - торговельних або неторговельних. Очевидно, що у першому випадку треба застосовувати більш узагальнений індекс - індекс цін як по торговельних, так і по неторговельних товарах. І навпаки, якщо теорія ПКС придатна лише до однієї з визначених груп товарів, то розрахунки мають базуватися на відповідному ціновому індексі.
На практиці для перевірки теорії ПКС щодо торговельних товарів у розрахунках найчастіше використовують індекс цін оптових товарів, частка яких у загальному обсязі торгівлі, як правило, переважає. При тестуванні теорії ПКС відповідно до обох груп товарів найчастіше використовують індекси споживчих цін, зважені за відповідними частками.
Загальна проблема вибору цінового індексу полягає у тому, що ПКС дотримується за умови порівняння однакових кошиків товарів, але питома вага певних груп товарів у кошиках різних країн значно відрізняється. Наприклад, в індексі споживчих цін у менш розвинутих країнах більшу питому вагу мають продукти харчування, а в розвинутих країнах - споживчі товари.
Інша статистична проблема пов'язана з базовим періодом перевірки. Є розбіжності у думках щодо проміжку часу, в якому ПКС має дотримуватись: за абсолютним ПКС - це місяць, за відносним -квартал, півріччя, рік та більше.
» следующая страница »
1 ... 172 173 174 175 176 177178 179 180 181 182 ... 193