2
Сільське
господарство
3
Будівництво
4
Транспорт, зв'язок, торгівля
Амортизація
Амортизація і чистий продукт по галузях,ІІІ квадрант
Чистий продукт
Валовий внутрішній продукт
У математичній формі міжгалузевий баланс — це система, алгебраїчних рівнянь такого
типу:
А11Х1 +А12Х2+А13X3+...+А 1пХп+у 1=В 1 А21Х1+ А22Х2 + А23ХЗ +...+А2пХп +у2=В2 А31Х1+А32Х2+А33Х3+...+А3пХп-+у 3=В 3
Ап1Хі +Ап2Х2+АпЗХЗ+.. ,+АппХп+уп=Вп
У1+У2+У3+...+Уп=У
ш1+ш2+ш3+...+шп=да
Б1+Б2+В3+...+Бп=В,
де A11, A32, An3 і т.д. — напрям руху продукції галузі (скажімо, А32 показує, що продукт 3-ї галузі спрямовується у 2-гу галузь); Х1, Х3, Хп і т.д. — обсяг (вартість) продукту, що переходить із галузі в галузь (зокрема, вираз А22Х2 показує, скільки продукту другої галузі зеалізусться у цій же галузі, а А31Х1 — вартість продукту 3-ї галузі, по продасться у І-шу галузь); у1, у2, у3 і т.д. — вартість кінцевого -іистого продукту кожної галузі; V1, V2, V3 і т.д. — вартість необхідного тродукту кожної галузі; ті, т2, т3 і т.д. — вартість додаткового тродукту кожної галузі; В1, В2, Вп і т.д. — вартість всього продукту кожної галузі: V, т і В— відповідно, величини необхідного, додаткового і валового внутрішнього продукту суспільства.
Принцип обчислення ВВП тут такий же: по вертикалі — сума продукту, розрахована за витратами галузей, по горизонталі — сума продукту, обчислена по доходах.
Розробки В.Леонтьєва широко і успішно застосовувались в Японії, Півд.Кореї, Кувейті, Сінгапурі та інших країнах для побудови збалансованої ринкової економіки. Моделі міжгалузевого балансу розробляються також іншими вченими, зокрема, російським економістом Л.Канторовичем (теж лауреатом Нобелівської премії). Слід також відзначити, що дані моделі не визначають магістральних напрямів досягнення макроекономічної рівноваги, їх втілення у практику можливе лише за значного впливу держави на економіку.
Моделі міжгалузевого балансу визначають пропорції між окремими галузями, що дозволяє побудувати збалансовану економіку. Ці моделі враховують усі економічні зв'язки в комплексі. Проте їх втілення у практику можливе лише при значному державному регулюванні процесу відтворення.
До 1973 року міжнародна валютна система ґрунтувалася на фіксованих обмінних курсах, а більшість валют було прив'язано до долара США. Девальвувати або ревальвувати валюти дозволялося лише за наявності "фундаментального дисбалансу". За цих умов особливого значення набули дослідження щодо ефективності фіскальної та монетарної політики як інструментів впливу на економіку. Тому головну увагу у період з 1950 до 1960 pp. було зосереджено на двох аспектах: на досягненні повної зайнятості і стабільних цін, що дістало назву внутрішнього балансу (internal balance, IB).
Забезпечення повної зайнятості і стабільних цін, зумовлюючи розширення випуску у відкритій економіці, впливає на стан платіжного балансу. Через запровадження фіксованих обмінних курсів уряди прагнули рівноважних платіжних балансів, тобто балансу попиту і пропозиції щодо власних валют, Баланс зовнішніх розрахунків держави дістав назву зовнішнього балансу (external balance, EB).
Вплив на сукупний попит в економіці за допомогою змін фіскальної та грошової політики відомий як політика зміни витрат (expenditure changing policies). Зміна структури витрачання (співвідношення між витрачанням на вітчизняні та імпортні товари) за допомогою
девальвації/ревальвації обмінного курсу дістала назву політики переключення витрат (expenditure switching policies).
У період між 1950 та 1960 pp. численні наукові дослідження було присвячено пошуку шляхів одночасного досягнення внутрішнього та зовнішнього балансу. Концепцію розв'язання даної проблеми було сформульовано Тревором Своном (Trevor Swan, 1955) [94].
» следующая страница »
1 ... 158 159 160 161 162 163164 165 166 167 168 ... 193